Не гільзи! Хай котяться яблука в трави,
Твій погляд лапає хмарок кучерявих,
Яскраве проміння, між гілок розмову,
А ще на додачу - пташок передмову.
А замість ненависті - хлине прощення,
Впусти в своє серце духовне прозріння.
Хай падають зорі на щастя, на долю
Лиш тільки не кулі запечені кров'ю.
Хай в полі лягає туман край дороги,
Дозріють хліба ядренисті у полі.
Плекаймо сумлінно любов, як зернину,
А саме найбільше - любім Україну.
На крилах молитва злітає до неба,
Дай, Боже, надію якої нам треба.
Ціннішого в світі, нема за свободу
Де твоє коріння батьківського роду.
Хай гепають яблука, котяться спілі,
Над Краєм рокочуть громи знавіснілі.
Ще трішки й веселка освітить всі ниви,
Й мою Україну на віки щасливу!
Хай падають яблука червонобокі
Заправлені медом і дуже солодкі...

Джерело: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509666 |