Дороги, дороги, далекі дороги,
Початку немає й немає кінця.
Куди ж біжите ви? У край невідомий?
Назавжди лишивши минуле життя.

Чому, так далеко понесли від дому
Це зранене серце, роз'ятрений біль?
Приховані сльози, невичерпну втому?
Висушує вітер в душі моїй сіль.

І пахне дорога дощами скупими,
І дихають груди повітрям сухим.
І дивляться зорі очима живими,
Немов з лабіринтів далеких вершин.

Дороги минулі, дороги майбутні
В них смуток і радість, святість і гріх.
А істина в тому, що ти в них присутній, -
Шляхи повертають на отчий поріг.