а ЦЕ СЛАВНОЗВІСНИЙ ОРИГІНАЛ:

ОЛЕКСАНДР ПУШКІН

* * *

Я помню чудное мгновенье –
Передо мной явилась ты,
Как мимолетное виденье,
Как гений чистой красоты.

В томленьях грусти безнадежной,
В тревогах шумной суеты
Звучал мне долго голос нежный
И снились милые черты.

Шли годы. Бурь порыв мятежный
Рассеял прежние мечты.
И я забыл твой голос нежный,
Твои небесные черты.

В глуши, во мраке заточенья
Тянулись тихо дни мои,
Без божества, без вдохновенья,
Без слез, без жизни, без любви.

Душе настало пробужденье:
И вот опять явилась ты,
Как мимолетное виденье,
Как гений чистой красоты.

И сердце бьется в упоенье,
И для него воскресли вновь
И божество, и вдохновенье
И жизнь, и слезы, и любовь.

Кажіть, як є, друзі, я всіх Вас тут люблю, і Вам вірю!

*

Ярославе, підтримую слова Оксанки, читається легко і зміст оригіналу донесений до читача.Складно це, у головах завжди звучить оригінал, ще зі шкільної програми...

Ой, дякую, дорога сестричко! Які квіти, просто чудо. Ніби зійшли з полотна Катерини Білокур! Як гарно, коли за твою працю маєш таке чудо!
Ой помучився я над перекладом. Тільки першої строфи - чотири варіанти є. Мріяв про цей вірш з дитинства щоб перекласти. Щоб він українською звучав так легко, невимушено і натхненно, як у Пушкіна!

Так, звісно, Олексію! Це - самогубство певною мірою - замахуватись на такий вірш у перекладі. Але щось нашіптувало мені: "Треба! Ти зможеш!" Дякую за підтримку. Може, коли хто процитує цей переклад, от буде цікаво!.. На якомусь із вечорів. Дякую, щиро друже! в мене вже є ще Пушкіна "Зимовий ранок". Поставлю якось, перетягну з "ПМ"у.
Будьмо!

Ярославе, я чудово розумію як це складно...Якщо берешся, відповідно відчуваєш сили.Для мене переклади(хоча теоретично тільки знаю усі проблеми)непосильна ноша.Натхнення тобі!

Щиро дякую, Наталю! Натхнення Вам!

Олексію, щиро дякую, підтримка і схвалення праці дійсно надихають і додають сили!)))))