Пірнає знов і знов життя крива в мовчазний грім, що гримає в душі, як не благаєш: "Не чіпай! Лиши!" Його шаленство нищить і слова. Він їх, уже не чутні, поховав...
А де? То не важливо, ні... Нехай... Здається, що не стріне втішний звук життя, що заблукало серед мук. Та то лише на мить. То ще не край, не мукам, а життю. Не спи, тривай!
Категорія: Марія Берберфіш | Додав: Mary (05.01.2012)
| Автор: Марія Берберфіш
Вірш нагадує мені мою юність: невпинна енергія, розчарування у житті, коли нема кохання і " я люблю тебе, ЖИТТЯ", коли те кохання з"являлося! Головне те, що цей вірш вічить оптимізму і йти вперед, щоб не сталося! Ну... так я його бачу...
Дякую! Вчора мій редактор книги подарував останню книгу мені.... свою.... я кожне вірш читала разів по 20, змістів повно в кожному рядку. Так от. кожен сонет прорізається на рядки і прочитується як завгодно, кожен рядок відповідає один одному римою, потім так само по змісту до всіх інших.... то титанічна праця.... але яйого читати треба підготовленим.... Я половину мушу із тлумачним словником читати.... Але кайф такий! То диво! дехто вже побачив зв'язок моєї плутаної подвійної чи й потрійної назви з редактором.... але то, радше, мій вибір редактора був обумовлений саме цими баченнями))) мені дуже близько!
Софіє, читала вступне слово до твоєї книги Василя Кузана. Він не тільки пише чудову поезію! Він зміг відчути чужу, зрозуміти, перенести через себе і дати такий огляд, прочитавши який ще більше хочеться якнайшвидше побачити твою книгу. Вітаю ще раз і ще раз мої найкращі вітання із влучною і оригінальною назвою. Така назва не може розчарувати!!!
Дякую, Любонько! Вчора саме цим питанням намагалась зайнятись, але часу не вистачило - мала зустрічі по роботі... Хочу презентувати в Києві і в Умані. Правда, не знаю, як то буде, але хочу)))