Осінні настрої зими... Невчасні сльози. Померлий рік - у спогадах. І ми вже вкотре - на новім порозі.
А скільки ще? Не знати нам. Он - плач, скорбота, від вітру гри сумний, похилий стан тополі над намоклим дротом.
Та прийде час - і замете м'яким, сріблястим... Хоч у думках - рої печальних тем. На диск жорсткий готові впасти... Та знаю: буде ясно якимсь простим зимовим днем.
Категорія: Марія Берберфіш | Додав: Mary (14.01.2012)
| Автор: Марія Берберфіш
...ясно якимсь простим зимовим днем...це краще, ніж осінні настрої зими... Все, як в житті. День змінює ніч, чорні полоси не збігаються з білими.Але ми живемо з Вірою!
Дякую! Вчора мій редактор книги подарував останню книгу мені.... свою.... я кожне вірш читала разів по 20, змістів повно в кожному рядку. Так от. кожен сонет прорізається на рядки і прочитується як завгодно, кожен рядок відповідає один одному римою, потім так само по змісту до всіх інших.... то титанічна праця.... але яйого читати треба підготовленим.... Я половину мушу із тлумачним словником читати.... Але кайф такий! То диво! дехто вже побачив зв'язок моєї плутаної подвійної чи й потрійної назви з редактором.... але то, радше, мій вибір редактора був обумовлений саме цими баченнями))) мені дуже близько!
Софіє, читала вступне слово до твоєї книги Василя Кузана. Він не тільки пише чудову поезію! Він зміг відчути чужу, зрозуміти, перенести через себе і дати такий огляд, прочитавши який ще більше хочеться якнайшвидше побачити твою книгу. Вітаю ще раз і ще раз мої найкращі вітання із влучною і оригінальною назвою. Така назва не може розчарувати!!!
Дякую, Любонько! Вчора саме цим питанням намагалась зайнятись, але часу не вистачило - мала зустрічі по роботі... Хочу презентувати в Києві і в Умані. Правда, не знаю, як то буде, але хочу)))