Згодна з Ларисою. Клас!!! Для кохання нема недозволеного. Тільки кінець..."Нігтів слід по душі і шкірі…" дуже так правдиво-болюче...Схоже на "безумную любовь", а вона залишає рани..."Ніби вперше чи у востаннє"- тут сила страстей. Так і має бути у справжніх відносинах. Мені подобається вірш. Тільки за ЛГ чомусь болить... Може тому, що "Я прощати завжди умів", а може тому, що "Нагромадила купу слів І у двері пішла відразу"... Молодець, Олексію! Гарний вірш. Спасибі!
Олексію, як на мене то початок був ,як у казці - і принц і принцеса -"... обійми і ласки , і тіла поклони ..." А до чого прийшли - " ... Нігтів слід по душі і шкірі ..." ( а якщо уявити сучасний манікюр то довго ті рани будуть защивати і душу терзати ). Тоді було вперше , а це - як в останнє ( в яий раз ?). Де розгубили , розтринькали те від чого "...На метри по колу розтали сніги..." А було колись , а було ... І та шпарина в блузці білій, і сухість потрісканих від поцілунків губ , і шовк грудей , тремтіння тіла молодого , та що казать , якби ж назад те все вернути ... , хоча орли ми в пір"ї сивім ...
Олексію , і не зупиняйся , так потихеньку до 8-ого березня на другу свою збірку... Софіє , дякую тобі за редагування посилання. Я скину ще одне посилання , то будь -ласка підправ і його . Буде Олексію на роздуми і натхнення...
Тамаро , дякую за допомогу і реабілітацію , а то в Софії орел білше нагадує ощипану курку , а так ми з кумом Олексієм на коні , хоч і сиві та ( не хочу писати -старі ) давні , але ще нічого - і шнурки на туфлях бачимо і ще їх не ...
Наздогнавши твій силует у дощі.. - і далі, не знаю, чомусь не відчула відчаю, життя плинне і так воно буває, а є тут філософська мудрість і справжні почуття... Сильний вірш!
Пане Олексію! Як побачити себе серед аторів? Зареєструвалася є профіль, а що далі? Надрукувала вірш у рубриці відомі і невідомі автори. Вибачте, що пишу тут, ще не освоїлася тут і хотілося би підказки.
Дякую! Вчора мій редактор книги подарував останню книгу мені.... свою.... я кожне вірш читала разів по 20, змістів повно в кожному рядку. Так от. кожен сонет прорізається на рядки і прочитується як завгодно, кожен рядок відповідає один одному римою, потім так само по змісту до всіх інших.... то титанічна праця.... але яйого читати треба підготовленим.... Я половину мушу із тлумачним словником читати.... Але кайф такий! То диво! дехто вже побачив зв'язок моєї плутаної подвійної чи й потрійної назви з редактором.... але то, радше, мій вибір редактора був обумовлений саме цими баченнями))) мені дуже близько!
Софіє, читала вступне слово до твоєї книги Василя Кузана. Він не тільки пише чудову поезію! Він зміг відчути чужу, зрозуміти, перенести через себе і дати такий огляд, прочитавши який ще більше хочеться якнайшвидше побачити твою книгу. Вітаю ще раз і ще раз мої найкращі вітання із влучною і оригінальною назвою. Така назва не може розчарувати!!!
Дякую, Любонько! Вчора саме цим питанням намагалась зайнятись, але часу не вистачило - мала зустрічі по роботі... Хочу презентувати в Києві і в Умані. Правда, не знаю, як то буде, але хочу)))