Радикал фото
СМАЙЛИКИ
СЛОВНИК
|
 |
Поезія і проза |
 |
Не жона
Вірш про двох. В ньому сум – пелена
І цілунки солодкі – украли.
Не жона ти мені, не жона,
Я частинка від іншої пари.
Дотик рук серед білого дня
Хай шушукають недруги в спину,
Неважлива, дрібна метушня
Я у інше думками порину.
Бо шукаю логічність і суть,
Може просто віддатися долі?
Сірі сни тиснуть горло як спрут,
Не прошу я нічого в поклоні.
Стихне осуд, замовкне і шум,
Нереальне відійде у тіні.
Не роздавить судилищ валун.
А ми знову – назустріч, в обійми.
2009р.
|
| Категорія: Олексій Тичко | Додав: 45tom (18.01.2012)
|
| Переглядів: 70
|
| Всього коментарів: 33 | |
+2   1
tamara (18.01.2012 07:11)
Ця тема дуже неоднозначна, іноді святий обов'язок не дозволяє взяти верх над почуттями - "Я частинка від іншої пари". Одні пяснюють такі ситуації фаталістичними поглядами, інші засуджують, забуваючи "Не суди, да не судим будеш". А вірш дуже гарний, Олексію! Спасибі, бере за живе...І важко сказати, кому складніше, тому, хто "назустріч, в обійми", чи тій, "яка єдина", чи тому, хто розривається між ними обома і тими, хто у "батьковій торбі".
|
+1
|
+1
|
+2
Взагалі-то я думала, що то коти........
|
0
|
0
|
0
 Як добре, що одне над нами небо - Якщо у нього одночасно глянем, - клас! |
0
Не друг, не чоловік, і не коханець… Ніхто… Ніхто! Далекий і чужий… Та снів моїх ти мимоволі бранець, Хоч скарб для мене надто дорогий… Не мій… А я твоя… На серці грати. Тавро болюче, невигойний знак. Але ніхто про це не буде знати, І навіть ти… Навіщо? Краще так…  |
0
Вдивлятися у світло монітру, холодних смайлів нюхати букет. Слова, картинки...Все по колу! Чекати вечора, щоб знову у Інет! |
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
0
|
|
|
|
|
 |
Copyright MyCorp © 2012 |
 |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
 |
останні коментарі |
 |
|
Дякую за коментарі. На черзі дві пісні , які, надіюсь, запише Оксана на слова Олексія і Віктора.
Так і я...тільки в стінах своєї квартири відчуваю, що маю захист і спокій...
Так, це і є ЩАСТЯ. 
Дякую всім за добрі відгуки!!!
Долучаюся до всіх попередніх привітань, Софійко! Молодець - "ты смогла это"!!! Це серйозна робота і важлива віха! ВІТАЮ!!!
Так, Вікторе! Правду кажеш, Друже.
Дякую!
Вчора мій редактор книги подарував останню книгу мені.... свою.... я кожне вірш читала разів по 20, змістів повно в кожному рядку. Так от. кожен сонет прорізається на рядки і прочитується як завгодно, кожен рядок відповідає один одному римою, потім так само по змісту до всіх інших.... то титанічна праця.... але яйого читати треба підготовленим.... Я половину мушу із тлумачним словником читати.... Але кайф такий! То диво!
дехто вже побачив зв'язок моєї плутаної подвійної чи й потрійної назви з редактором.... але то, радше, мій вибір редактора був обумовлений саме цими баченнями))) мені дуже близько!
Софіє, читала вступне слово до твоєї книги Василя Кузана. Він не тільки пише чудову поезію! Він зміг відчути чужу, зрозуміти, перенести через себе і дати такий огляд, прочитавши який ще більше хочеться якнайшвидше побачити твою книгу. Вітаю ще раз і ще раз мої найкращі вітання із влучною і оригінальною назвою. Така назва не може розчарувати!!!
Дякую! Приємно зустріти рідну душу )
Дякую, Любонько! Вчора саме цим питанням намагалась зайнятись, але часу не вистачило - мала зустрічі по роботі...
Хочу презентувати в Києві і в Умані. Правда, не знаю, як то буде, але хочу)))
|
 |
|
