Теми взяті туманні, зі стелі, Бо натхнення не йде, ну ніяк. Вірші мертві лежать на папері, Купа слів, що розміщені в ряд. Запах ладану, свічки і смерті, Не живий, синтетичний катрен. Сто раз писаний, змісти затерті, Без наснаги, до творчості день. Не годовані бродять пегаси, Муза зрадниця з іншим пішла… Розминулися з нею у часі - Вчора разом, сьогодні нема. 20.01.2011
А чому вірш написаний ніби від імені жінки? "Муза зрадниця з іншим пішла… РозминуЛАСЯ (ВОНА) з нею у часі - Вчора разом, сьогодні нема". А я роблю так: коли не пишеться - не пишу.
Клас! Олексію, таку хорошу тему підняв!... Ми,якраз. зовсім недавно, таку ж тему обговорювали на іншому сайті. Як добре. що на "натхненні" таких віршів не помічала... Гадаю, ніколи і не помічу...
Привіт, друже! Ти правий, я загубився у потоці всієї навали інформації. І муза моя десь хвора лежить, тому на "рожевому" буваю час від часу. А от взявся оформити альбом своїх найкращих фото за останні роки і потроху викладаю на одному порталі. Теж творча робота. Спогади мої суттєво перероблено. Тож, як маєш можливість, порівняй те, що було з тим, що є тепер. На "рожевому" я вже замінив на нову версію. Частину "АС. 30 років - сумний ювілей" на весну планує до друку "Дніпро". Власне, я живий і збоку споглядаю за процесом, який помалу іде у всіх моїх друзів. Головне, не роби такої помилки, яку роблю я - не розпилюй себе по ресурсах і муза повернеться, і все буде добре.
Дякую! Вчора мій редактор книги подарував останню книгу мені.... свою.... я кожне вірш читала разів по 20, змістів повно в кожному рядку. Так от. кожен сонет прорізається на рядки і прочитується як завгодно, кожен рядок відповідає один одному римою, потім так само по змісту до всіх інших.... то титанічна праця.... але яйого читати треба підготовленим.... Я половину мушу із тлумачним словником читати.... Але кайф такий! То диво! дехто вже побачив зв'язок моєї плутаної подвійної чи й потрійної назви з редактором.... але то, радше, мій вибір редактора був обумовлений саме цими баченнями))) мені дуже близько!
Софіє, читала вступне слово до твоєї книги Василя Кузана. Він не тільки пише чудову поезію! Він зміг відчути чужу, зрозуміти, перенести через себе і дати такий огляд, прочитавши який ще більше хочеться якнайшвидше побачити твою книгу. Вітаю ще раз і ще раз мої найкращі вітання із влучною і оригінальною назвою. Така назва не може розчарувати!!!
Дякую, Любонько! Вчора саме цим питанням намагалась зайнятись, але часу не вистачило - мала зустрічі по роботі... Хочу презентувати в Києві і в Умані. Правда, не знаю, як то буде, але хочу)))