Вірш не "новий" він у збірку не ввійшов, тому я його трішки причепурив і на ваш розсуд!

Я якраз помытила, що "причепурив". Навчився вже причысувати. Практика - краща наука.

на свої вірші гарно дивитися через три роки, після написання...

"Реальні думи зажурили...Лікує душу віртуал". Це псевдоліки, відступ від вирішення проблем.
Для одних - це відволікаючий маневр, для інших - розвага, а для когось може й натхнення...
62614791.html][/url]

Тамаро, погоджуюся.Хоча твій список можна продовжувати і продовжувати...

Згодна, Олексію! Ми від реального хочемо врятуватися у віртуальному. А от як кому це вдається...то вже інша справа. Головне, щоб з-за монітору ми не відчули підлості і образ, нещирості і розчарувань.Я, наприклад, дякуючи Нету спілкуюсь з друзями, з якими втратила зв"язок більше 20р. тому, це щире спілкування.
І віртуальне спілкування визначає міра.

в кожній справі головне доза, міра і таке інше.Тому що, і ліки можуть бути отрутою, все залежить від дози...

Нічого не розумію, мабуть в пам"яті одні ноти))))))))))))
Вже який раз...

Олексію, рятуй! Вже все Натхнення в нотах, скоро заспіваєм, смайлики забастували!)))))

Вони не заважають...

Часом допомогає, друже, проте - не завжди...

Так, живого спілкування - очі в очі, нічим не заміниш...

Немов хлопчак - до монітора. Так буде краще, Олексію. Бо "у монітора" - калька з російської.
Сподобалося. Віртуал справді лікує.

Дякую, зрозумів, виправляю...

Це таки добре, що "лікує душу віртуал". От якби ще й в реалі!.. А вірш сподобався, і чую твій авторський голос!.. Твій стиль.

Ларисо, дякую!