Творчий вечір мисткинівідбувся11 лютого в Будинку творчості письменників. До нашої землячки
завітали з різних куточків країни відомі в сучасній українській літературі поети:
Любов Бенедишин, Іван Гентош, Любов Долик, Ярослав Петришин (Львівщина), Оксана
Луцків (Тернопіль), Лариса Омельченко (Діпропетровськ), Софія Кримовська,
Олексій Тичко (Черкащина), Тамара Васильєва (Кременчук), Віктор Кучерук,
Анатолій Черняхівський (Вишгород), Ярослав Чорногуз (Київ), Марія Кореновська
(Бориспіль) та ін. Були на святі й жителі Приірпіння: поетеса Ніла Висоцька,
журналіст Данута Костура, громадський діяч Олександр Редич, Тетяна Ледньова,
директор Будинку культури Юлія Бережко-Камінська. Підтримати Катю прийшли її
рідні та друзі.
Свято відвідала начальник відділу культури
і туризму Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк. Євгенія Петрівна подякувала
Каті за її внесок в розвиток культури Приірпіння та висловила надію на подальшу
співпрацю.
Того вечора Катя відійшла від традиційного
сценарію проведення подібних заходів. На початку презентації поетка представила
свою другу збірку поезій «Дотик променя». До речі, вона написала не лише
текстовий матеріал до цього видання, але й самостійно виконала усі ілюстрації
та зробила макет. Літературні критики високо оцінили книжку та саму молоду
поетесу. Передмову до цієї збірки член Національної спілки письменників України
Оксана Лозова почала саме зі слів про авторку поезій: «Катруся зачаровує з
перших слів, з першого погляду чи усмішки. Байдужим вона може залишити хіба
того, хто зовсім не розуміється в поезії, музиці, малярстві чи… просто в красі
первозданній».
Після презентації книжки Катя на правах
господині дозволила гостям самим бути героями свята. Вони читали свої вірші
перед публікою та висловлювали ставлення до творчості Катерини Матвєєвої і
враження від зустрічі, влаштованої для них в Ірпені.
Кожен прийшов із подарунком: хтось із «повною
пазухою віршів», як Софія Кримовська, а хтось, як-от Ніла Висоцька, – подарувала
Каті камінь її знаку зодіаку – обсидіан.
Наприклад, Іван Гентош готувався до
урочистого вечора заздалегідь, адже написав кілька пародій до віршів Катрусі
Матвійко із книжки «Дотик променя». На поезію нашої землячки «Піду в
математики» він відгукнувся своєю – «Подамся у лірики».А слова Каті з іншого вірша «А осінь на мене зла – (Я зрадила їй з тобою)»
спародіював так: «Не буду, пробач, Мала!» – Ти зрадив мені з…футболом.».
Найоригінальніший презент привезла з
Тернополя поетеса Оксана Луцків - чотирьохкілограмовий торт у вигляді книжки.
Цей шедевр кулінарного мистецтва чесно відвоював собі друге місце серед
симпатій глядачів (перше, звісно, вони залишили за Катею).
Після поетичних читань слово взяв
Олександр Редич. Він звернувся до митців із проханням про підтримку ініціативи
небайдужої громадськості Приірпіння і творчої інтелігенції України – надати
Будинку творчості письменників статусунаціонального
історико-культурного заповідника…
Присутні охоче відгукнулися на це прохання та разом підписали листа до міністра
культури М. Кулиняка, Ірпінського міського голови В. Скаржинського та голови
Національної спілки письменників В. Баранова.
Та свято на цьому не закінчилося. Після
офіційної частинизаходу поети перейшли
до камінної зали, де змогли зігрітися теплом від вогнища та справжньою
львівською кавою. Тут вони продовжили читати один одному власні вірші та
покуштували торта, який виявився навдивовижу смачним. Крім того, в камінній
залі гості слухали пісні (а їх уже кілька десятків!), написані чернівецьким
композитором Оксаною Первовою-Рошкою на слова Катерини Матвєєвої.
Приємно відзначити, що молоду мисткиню у
відродженні славної підтримує міська влада: Ірпінський міський голова Володимир
Скаржинський та його заступник Максим Мельник. До того ж із фінансуванням
заходу допомогли депутати Ірпінської міської ради Ігор Вишняков та Юрій
Прилипко. Це дало змогу не тільки гідно зустріти почесних гостей, але й
дозволить найближчим часом видати збірку віршів присутніх на святі поетів.
До речі, за словами самих митців, ще в
жодному місті їх не зустрічали так гостинно. То може, цю славну традицію
зустрічей літературної інтелігенції у будинку, де творили Рильський і
Загребельний, можемо продовжити? Адже у Приірпінні багато талановитих поетів та
прозаїків.
А тобі, Катрусю, бажаємо натхнення і
процвітання, а головне – не зупиняйся на досягнутому.
Ольга МОЛЬКА
Категорія: Статті | Додав: К@труся (16.02.2012)
| Автор: Ольга Молька
Не секрет, що промені, як явище, бувають різні. Так само, як і наслідки зустрічі з ними. Катрусин «Дотик променя» не лише зумів згуртувати в засніженому Ірпені поціновувачів поетичного слова з багатьох областей України, а й, справді, обережно і лагідно діткнувся кожного серця, зігрів світлом любові і щирістю усмішки. До такого «промінчика» хочеться доторкатися ще і ще. Любов Бенедишин, поетеса, член НСПУ, м.Сокаль, Львівської обл.
Дуже прикро, що будиночки, в одному з яких відбувалася презентація ірпінської поетеси Катерини Матвєєвої, у цю пору не приваблюють теплом, а стоять якось сиротливо. Місце, яке було парнасом української літератури впродовж століття, сьогодні нагадує загублене містечко. Я дуже рада тому, що Катруся, одна з наймолодших яскравих авторів України, стала тією людиною, яка сьогодні знову відкриває літературний Ірпінь. І підтвердження тому – ми, які зібралися тут, в Будинку творчості письменників і промінці сонця кожен повіз у свій куточок України. Саме Ірпінська поетеса Катерина Матвєєва в останні роки стала тим автором, з легкої руки якої відкриваються нині зустрічі, презентації, фестивалі. Софія Кримовська, поетеса, журналіст, м. Умань
Доба злетіла як година, враження переповнюють…Радий за Катрусю, що вона випустила у світ свою другу збірку чудової, непересічної поезії. Хочу подякувати за запрошення на презентацію, яке я з радістю прийняв і ще хочу подякувати усім небайдужим людям, які допомагали їй на усіх етапах проведення презентації. Дякую! Олексій Тичко, поет, Черкащина.
Велика подяка рушіям української культури, меценатам з Ірпеня, небайдужим людям – за тепло зустрічі у Будинку творчості письменників! Катрусю, тобі дякую! Лариса Омельченко, поетеса, Дніпропетровськ
Враження якнайкращі. Дуже вдячна Катрусі Матвєєвій, що запросила мене на презентацію своєї збірки «Дотик променя». До неї з'їхалися друзі з різних куточків України. Не були їм перешкодою ані сніги, ані морози, ні далекі відстані. Кому зі Львова чи з Тернополя, а кому – з Дніпропетровська... Серед зими, морозів, затишний будиночок в Ірпені був теплою оазою, де панувала щира, невимушена атмосфера. Велика подяка усім, хто долучився до організації творчого вечора Оксана Луцків, поетеса, Тернопіль
Ірпінь - чудові спогади, глибінь емоцій, вражень. Настрій презентації - казковий. ФАЙНО було. Камін - супер! Враження – фантастика! Марія Кореновська, поетеса, м. Бориспіль
Такого тепла давно не зустрічала – стільки щирих сяючих очей, стільки відкритих для спілкування людей, такої взаємної доброзичливості! Таки Катруся витворила якесь локальне екологічне диво – серед мінус 25 було стільки жару і тепла, що навіть задубілі стіни корпусу Будинку творчості мало не плавилися. Дякую усім, хто там був і хто організував, і ще раз цілую і вітаю наше сонечко – КАТРУСЮ!!! Любов Долик, поетеса, Львів
Я вперше не тільки в Ірпені, а й з дописувачами сайту «Натхненням», члени якого так поспішали на зустріч з цією осяйною дівчиною-поетесою. Мабуть, промінчик її душі дістав і до мене, бо транзит "Житомир-Кременчук" проліг через Ірпінь. Я не побачила і не відчула на цій зустрічі нещирості. Бажаю невичерпної енергії, Єдиної Любові, від якої буде Велике Натхнення! Тамара Васильєва, Кременчук
Чудову атмосферу цїєї зустрічі я не забуду ніколи. Тим більше, що подібне свято було вперше моєму житті. Дякую всім ірпінчанам за гостинність! Ярослав Петришин, Львів
Подяка щира Катрусі за чисту і сонячну поезію, подяка організаторам за цю чудову зустріч, подяка всім учасникам за предивну теплу, дружню творчу атмосферу! Натхнення і творчої наснаги всім! І нових, таких як у Ірпені, творчих зустрічей – бо ми того варті! Іван Гентош, поет-пародист, Львів
Дуже приємно товаришувати з молодою людиною, котра весь час іде вперед, учиться сама та навчає інших. Саме такою ми, її друзі, а це люди різного віку, знаємо нашу Катрусю, - дівчину ніби народжену для того, щоб об'єднувати людей. Лише два роки минуло з тих пір, коли вона на порозі дорослого життя "Малювала мрію", а сьогодні, ні на мить не забуваючи про те, намагається "Дотиками променя" наблизитися до неї. Для того, щоб переконатися в тому, що я тут нічого не вигадую, варто прочитати Катрусині вірші - казкові, ліричні та напрочуд щирі. А вже потім: "...І хто скаже мені, що з нею невесело!" Віктор Кучерук, поет, Вишгород
Колись чула, що театр лікує душу. Для мене відчуття зустрічі в Будинку творчості були такими ж, як і в театрі. Від вражень, що переповнювали мене, цілу ніч не могла заснути. Ніби отримала ковточок щастя. Людмила Коломійчук
Катрусю, ти знаєш усе про лютий...І в лютому було свято...Твоє, наше! Ти в черговий раз питала "Вам не холодно? Правда. Вам зараз не холодно?.." А в "тій колоьоровій квартирі жили кольорові люди, що сяють красивим світлом увечері вночі " і виявилось, що "ці стіни говорять...про тебе...про мене...про когось там...просто про нас..." "...Зірок було справді море...А скільки душа раділа! Словам. І теплу. І світлу! Що сталося? Я не сплю? Ви знаєте...З Вами добре..."
Катю! Прийми і від мене найтепліші вітання і найщирішу вдячність. Завдяки твоїм уже двом презентаціям я познайомився із такими надзвичайними людьми, деякі просто стали рідними і дорогими, а друзями просто всі, кого не згадаю. Така тепла атмосфера поетів - вічних дітей-романтиків родом із дитинства, це та аура, яка дарує людям справжнє щастя у житті - розкіш людського спілкування з людьми, близькими по духу, котрим можеш довірити і потаємне і не боїшся, що з тебе посміються. Певен - навпаки - підтримають і допоможуть. Ти сама - маєш високий ступінь духовного розвитку і про це свідчить твоя збірка, те, що твої образи і деякі вірші побудовані на контрастах і парадоксах - це свідчить про наближення до зрілості поетичної у такому ще молодому віці. А твоя дитинність, віра у добро, філософічність, залюбленість у світ просто ставлять тебе на ступінь зрілої людини, у якої і старшим за віком є чому повчитися - як любити цей світ і людей, обіймати його добром і оживляти своєю присутністю занедбані місця - уперше в житті бачу таким Ірпінський будинок творчості, де уперше побував ледь не у 1968-му приблизно році. Грався там у сніжки дитиною. Завжди там повно було письменників - класиків - я малим колись там Яворівському лижі зламав - брав покататися, а з Лукашем грав у більярд, був учасником нарад молодих разом із Забужко, Гірником, Малковичем, Герасимчуком, жив там як учасник наради молодих, написав з десяток віршів ранніх, відзначав новий рік не раз, бродив у лісі взимку і влітку купався в річці Ірпінь, кохався з поетесами... Ти оживила всі ці спогади, зігріла теплом своїм, подбала із Олею про всіх нас, як про малих дітей. У мене навіть був окремий кабінет для тиші і натхнення, хоч я весь час був із товариством, бо було напрочуд приємно і цікаво і не хотілося їхати і ще піти в ліс і написати якогось вірша. Бажаю тобі нових збірок і може просто зробити в Ірпені фестиваль поезії. Адже там у тебе є Юлія Бережко-Камінська, яка могла б теж допомогти закрутити це все, поки молоді Ви і енергійні дівчата. Усього найсвітлішого бажаю і тобі і нам усім із "Натхнення" і "ПМ".))))))) Оживи своєю любов"ю і добром, Катю, всю Україну!!!
Катрусю, хоч я і не доїхала, але подумки була з вами усіма в Ірпені. Думала, - зараз ти вже представила книжку, а тут, напевно вже Тичко читає свої вірші, а зараз - Кримовська, тут Гентош вже прочитав пародії, о... мій улюблений Віктор Кучерук - читає,... а тут я мала щось заспівати... та маю надію, що заспіваю на треті збірці! Чи не так? Катрусю, ти наше сонечко, наша найщиріша посмішка, разом з найзаразнішим сміхом. Ти умнічка, ти ТАЛАНТІЩЕ, щира і привітна, а ще джерело нашого живлення, тому що можеш зарядити наші "батарейки" одним словом. Я тебе дуже люблю! Радію, як дитина. твоїй другій збірці, яку, до речі, ще не бачила, але маю надію. що дуже скоро її побачу. Щастя тобі, кохання, вірних і справжніх друзів, натхнення тобі великого, такого, щоб каву у постіль... Чекаю тебе у Чернівцях! Цьом!!!
Дякую! Вчора мій редактор книги подарував останню книгу мені.... свою.... я кожне вірш читала разів по 20, змістів повно в кожному рядку. Так от. кожен сонет прорізається на рядки і прочитується як завгодно, кожен рядок відповідає один одному римою, потім так само по змісту до всіх інших.... то титанічна праця.... але яйого читати треба підготовленим.... Я половину мушу із тлумачним словником читати.... Але кайф такий! То диво! дехто вже побачив зв'язок моєї плутаної подвійної чи й потрійної назви з редактором.... але то, радше, мій вибір редактора був обумовлений саме цими баченнями))) мені дуже близько!
Софіє, читала вступне слово до твоєї книги Василя Кузана. Він не тільки пише чудову поезію! Він зміг відчути чужу, зрозуміти, перенести через себе і дати такий огляд, прочитавши який ще більше хочеться якнайшвидше побачити твою книгу. Вітаю ще раз і ще раз мої найкращі вітання із влучною і оригінальною назвою. Така назва не може розчарувати!!!
Дякую, Любонько! Вчора саме цим питанням намагалась зайнятись, але часу не вистачило - мала зустрічі по роботі... Хочу презентувати в Києві і в Умані. Правда, не знаю, як то буде, але хочу)))