Публікації Андрія Тегерашвілі з’явилися на люди досить
давно. Частину його детальних краєзнавчих матеріалів використано Романом
Ковалем при упорядкуванні книги «Героїзм і трагедія Холодного Яру». Там йдеться
про двадцяті роки минулого століття і згадані напівзабуті отамани Городищини
Трохим Голий (Бабенко), Антін Грозний, брати Блажевські. То були ідейні борці
за національне визволення, котрими пишаємося, а не якісь кримінальники, як їх
трактувала більшовицька пропаганда.
Українські
поети відновили давно забуту традиціюсвоїх
мистецьких зустрічей. Ініціатором однієї з них стала молода ірпінська поетеса і
працівник «Ірпінського вісника» Катерини Матвєєвої. Приводом до зустрічі поетів
став вихід другої книжки нашої землячки, яка творить під псевдонімом Катруся
Матвійко.
Вчора пішов із життя Микола Верещака,
який останні роки перебував у будинку ветерана в Черкасах. Попри
прикутість до ліжка та важку багаторічну хворобу, він багато писав,
читав та друкувався в інтернеті. Нехай земля буде йому
небом!
Першого лютого Тетяні Чос було б уже тридцять дев’ять. Яскравою зіркою вона пролетіла поетичним небосхилом і згоріла у 1995 році…Залишила нам вірші: самобутні, насичені добротою і щирістю. В постійній боротьбі з недугою вона творила Поезію з великої букви.
Дякую! Вчора мій редактор книги подарував останню книгу мені.... свою.... я кожне вірш читала разів по 20, змістів повно в кожному рядку. Так от. кожен сонет прорізається на рядки і прочитується як завгодно, кожен рядок відповідає один одному римою, потім так само по змісту до всіх інших.... то титанічна праця.... але яйого читати треба підготовленим.... Я половину мушу із тлумачним словником читати.... Але кайф такий! То диво! дехто вже побачив зв'язок моєї плутаної подвійної чи й потрійної назви з редактором.... але то, радше, мій вибір редактора був обумовлений саме цими баченнями))) мені дуже близько!
Софіє, читала вступне слово до твоєї книги Василя Кузана. Він не тільки пише чудову поезію! Він зміг відчути чужу, зрозуміти, перенести через себе і дати такий огляд, прочитавши який ще більше хочеться якнайшвидше побачити твою книгу. Вітаю ще раз і ще раз мої найкращі вітання із влучною і оригінальною назвою. Така назва не може розчарувати!!!
Дякую, Любонько! Вчора саме цим питанням намагалась зайнятись, але часу не вистачило - мала зустрічі по роботі... Хочу презентувати в Києві і в Умані. Правда, не знаю, як то буде, але хочу)))
Вчора пішов із життя Микола Верещака,
який останні роки перебував у будинку ветерана в Черкасах. Попри
прикутість до ліжка та важку багаторічну хворобу, він багато писав,
читав та друкувався в інтернеті.
