Четвер, 23.11.2017, 10:09
Натхнення - це стан одержимості істиною
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
Меню сайту
чат
ОПИТУВАННЯ
Всього відповідей:
ДРУЗІ САЙТУ

 
       Радикал фото
 
       СМАЙЛИКИ

          СЛОВНИК

 
 Поезія і проза
Головна » Статті » Вінницька обл » Лілія Ніколаєнко

Вінець для музи (вінок сонетів)

ВІНЕЦЬ  ДЛЯ  МУЗИ

(вінок сонетів)

1.

Хто муза для митця? – гірка свобода,

Із піднебесся таємничий глас.

Душа в мистецтві пілігримом бродить,

Ламає простір і спиняє час.

 

Пізнає у печалях насолоду

Співець добра, паломник на Парнас.

Нехай бурлять навколо гріховоди,

У чистоті ограниться алмаз.

 

Чому ж краса стражданнями карає?

Навік натхнення спокій украде.

Крізь терни пролягли шляхи до раю.

 

Із болю виростає сад чудес.

На подвиги творця благословляє

Супутниця у пекло і в едем.

 

2.

Супутниця у пекло і в едем –

Чаклунка-муза, дивна і зваблива,

В поезії відродженням цвіте,

Весні у коси заплітає диво.

 

Розкидує насіння золоте,

Дарує сходам життєдайні зливи.

Одвічність, як мереживо, пряде,

Зірками пише полум’яне чтиво.

 

Хоч голос діви лаврами шумить,

Лукаву суть таїть небесна врода.

Обріс шипами травень-оксамит.

 

Отрута забороненого плоду

Жагою і наснагою кипить,

Живе у пензлях, у словах  і нотах.

 

3.

Живе у пензлях, у словах  і нотах

Магічна сила волі та краси.

Повідай серцю, вічна музо, хто ти!

Навіщо маниш у казкову сіть?

 

Не скаже правди неземна істота,

Хоч має сто облич і голосів.

Вона для серця – найсолодший дотик,

Нектар омани та на рану – сіль.

 

От і мене навіки полонила

Мистецтва непохитна цитадель.

Фантазії  богиня  грішно-крила

 

Шляхами самозречення веде.

В душі палає золотим світилом

Могутній дух окрилених ідей.

 

4.

Могутній дух окрилених ідей

Здіймає всеосяжну бурю літер.

О музо, королево юних фей,

Ти – янгол мій і безсердечний ідол.

 

Пекучий слід лишає твій елей.

Чи нарікать на тебе чи молитись?

Без пісні серце, ніби соловей,

Смутніє в марноті та нудить світом.

 

Можливо, зловтішаєшся з невдах,

Даруючи фальшиву нагороду?

У клітці рим співає гордий птах…

 

З тобою не порушити угоди

Тому, хто вибрав безкінечний шлях,

Чия душа підкорює висоти.

 

5.

Чия душа підкорює висоти,

Той зрікся назавжди земних принад.

Митець-Сізіф під гору камінь котить.

Вершина – потойбічна таїна.

 

Поет – це творіння і дитя природи,

Мов древо правди і гріховних знань,

Цвіте натхненням і красою родить,

Хоч болем буде страчена весна.

 

Так і мене дразнила хитра муза,

Дала вінок із чорних орхідей –

Не лаври, а печаль прийняти мушу.

 

Вона живе усюди і ніде –

Моя любов – святиня і спокуса,

Затвірницею ставши для людей.

 

6.

Затвірницею ставши для людей,

Моя душа сама в собі блукає.

Натхнення пустоцвітом опаде,

В тюрмі рядків сп’янію від одчаю.

 

Журботу притуливши до грудей,

Я тишу на стіні утрат читаю.

Життя краси коротке, ніби день,

Дорога досконалості – без краю.

 

Бентежна муза – мій суддя і кат.

На мрії вже чекають ешафоти.

Не кинуть люди навіть мідяка

 

За ці жертовні, вистраждані оди.

Кого торкнула чарівна рука,

Той за красу приречений боротись.

 

7.

Той за красу приречений боротись,

Хто не такий, як всі, – дивак, бунтар.

У дзеркалі людськім, як у болоті,

Підступно посміхнеться самота.

 

У істини вінець без позолоти,

Вінок поета – з вічних запитань.

Дає зерно любові диво-сходи,

А люди топчуть золоті жита.

 

Слова і думи – витончена зброя,

Хоч безліч у митця творінь-дітей,

Не всім є місце у ковчезі Ноя.

 

За брамою страждань едем росте.

Та в боротьбі за небо батько-воїн

Прикутий до землі, немов Антей.

 

8.

Прикутий до землі, немов Антей,

Карається і геній, і невдаха.

Жадаючи небес, німий Орфей

Буремне серце покладе на плаху.

 

Моя ж душа – театр і Колізей,

Наповнені шаленістю і страхом.

Саме моє життя – чужий трофей.

Для вічності, ми, люди, лиш комахи…

 

О, музо! Забери сумнівний дар,

Зніми з очей полуду, хай прокинусь!

Отруєний прокляттям твій нектар!

 

В прекрасного оманлива личина.

Твоя прихильність – заважкий тягар.

Чому ж така жорстока ти, богине?

 

9.

Чому ж така жорстока ти, богине?

Навіщо, музо, маниш на таран?

Сховався під обличчям янголиним

Підступний змій, що поневолив рай.

 

Без пам’яті в спокусу я порину,

Хоч знаю – із піску цей дивний храм.

Лишив мені Пегас лише пір’їну.

У віршах-снах ятряться сотні ран.

 

Рукописи палають в пічці Бога.

У задзеркаллі німота кричить.

Ніхто не прийде і не дасть нічого.

 

Тяжіє над  душею тінь століть,

Та слову я молюся до знемоги,

Натхнення-мука до небес горить.

 

10.

Натхнення-мука до небес горить.

Зболіле серце свято вірить в чудо.

Я музу кличу і молю навзрид.

Збирає розум почуття-приблуди.

 

Моє життя застигло поміж рим.

Якби мені повідав хтось, що буде,

В душі напнула тисячі вітрил,

Втекла б подалі від жаги-облуди.

 

Тепер запізно. Не віддати борг.

В’язниця без дверей – суцільні стіни.

Завів у пастку чарівний клубок.

 

Поезія – крута моя стежина.

В томливому полоні спить любов.

У тернові заховані перлини.

 

11.

У тернові заховані перлини

Збираю музі на бучний вінець.

Мої рядки для мене – вже рутина.

Сонети ці – безсилля, не взірець…

 

Святилище будую на руїнах,

А світом править Золотий Тілець.

Жадоби розростається пухлина,

Всьому тепер мірило – гаманець.

 

Служу тобі, богине, безкорисно.

Мов янгол з перебитими крильми,

Тлумачу тишу-сповідь падолисту.

 

Чорнильний дощ усі думки розмив.

Хай в образах земних немає змісту,

Та вічністю стає прекрасна мить.

 

12.

Одвічністю стає прекрасна мить,

Мені б лише навчитись зупиняти…

Троянди поливаючи слізьми,

Я вірую, що прийде  в серце свято.

 

Як світла не існує без пітьми,

Добра без кривди не дано пізнати.

Цілунок музи у душі щемить.

Безсмертя – це не радість, а розплата.

 

Моє життя, немов печальний міф.

О музо, закрута твоя вершина!

Здолати люту смерть хотів Сізіф.

 

Повідай, а яка моя провина!

Невже таїться гріх у чаші слів,

Коли творіння чисте і глибинне?

 

13.

Коли творіння, чисте і глибинне,

Пробуджує в серцях палкі пісні,

Всміхається творцю щаслива днина,

У сонці оживають чари снів.

 

Мої ж сонети, мов трава полину.

В душі скорбота, як іржавий ніж.

Чи в радості думки мої спочинуть,

Чи біль мій переродиться у гнів?

 

Вертаюсь, щоб піти. Ходжу по колу.

Мов ефемер, живу на два світи.

Хоч сумніви холодним градом колють,

 

Крізь хмари бачу райдугу мети.

Ця мрія, і реальна, і казкова,

Вогнем в обійми Всесвіту летить.

 

14.

Вогнем в обійми Всесвіту летить

Натхнення, переболене на вірші.

Спіліють в серці чарівні плоди,

Комусь – ростити, а збирати – іншим.

 

У римах недоказане тремтить,

Стікає на папір гаряча тиша.

Перо поріже душу на листи –

Дилеми несвідомого без рішень.

 

Поезія – це битва божевіль.

Ілюзій мед земну журбу солодить.

Нектар натхнення, мов отруйний хміль.

 

Стихія літер обпікає льодом

Яка ціна краси? – одвічний біль.

Хто муза для митця? – гірка свобода…

 

МАГІСТРАЛ

 

Хто муза для митця? – гірка свобода,

Супутниця у пекло і в едем.

Живе у пензлях, у словах  і нотах

Могутній дух окрилених ідей.

 

Чия душа підкорює висоти,

Затвірницею ставши для людей,

Той за красу приречений боротись,

Прикутий до землі, немов Антей.

 

Чому ж така жорстока ти, богине?

Натхнення-мука до небес горить.

У тернові заховані перлини.

 

Та вічністю стає прекрасна мить,

Коли творіння, чисте і глибинне,

                           Вогнем в обійми Всесвіту летить.

Категорія: Лілія Ніколаєнко | Додав: lilia (24.04.2016)
Переглядів: 138 | Коментарі: 2
Всього коментарів: 2
0
1  
Боже, яка праця...Ліля, навіть тяжко щось писати в коментарі, знаю скільки затрачено енергії. Натхнення тобі, чаруй своєю римою нас і надалі...

0
2  
Лілю, вітаю! Цей вінок сколихнув душу до глибин. Що то, коли учишся у класиків і твориш, як навіки. Пройдуть епохи грошолюбства, вони були завжди і в часи Шекспіра теж, а ці поезії залишаться. Особливо магістрал вразив думками просто блискуче, оці слова чудові: 

                                                              У тернові заховані перлини. Та вічністю стає прекрасна мить,Коли творіння, чисте і глибинне,                                                             Вогнем в обійми Всесвіту летить.

Але є деякі блохи, які треба виправити. У п"ятому сонеті 13 складів замість 11 і зміщений наголос:
 Поет – це твОріння і дитя природи. Поет  - творіння і дитя природи - можна так виправити, хоч виникає збіг приголосних: поеТТворіння, словом подумай сама. 14 сонет - Спіліють в серці чарівні плоди - спіліють - якийсь такий невдалий трохи неологізм - У серці зріють чарівні плоди - десь отак може зроби. Цей же сонет: У римах недоказане тремтить - недоказане - трощки русизм і він тягне на двояке читання - як недовисловлене і не доведене, тому краще тут вжити -недомовлене - гарне поетичне слово. Далі - Затвірницею ставши для людей - магістрал і 5-й і 6-й сонети - затвірницею - русизм затворницей -  краще щось на зразок самітницею. І ще 5-й сонет, він найбільш сирий чомусь вийшов: Так і мене дразнила хитра муза - дразнила - русизм. Виправ лише одну літеру - драЖнила і буде краще. 

Загалом, сильно і глибоко. Треба тобі зробити вечір у Києві з піснями на твої слова. І ти ж іще не член НСПУ, наскільки я знаю? А ось прийняли цілий гурт, в тому числі і Олексія нашого. То в тому гурті я знаю одну поетесу з Києва, значно слабшу за тебе, я їй відмовився черз це давати рекомендацію. А в тебе сім вінків сонетів. Та більше тільки у Назаренка із Сум - автора першої корони сонетів і у мене - автора другої, але більш досконалої. Зараз роблю її. Чого тобі сидіти там у провінції, треба робити вечори у Вінниці, Києві і у себе в Ладижині чи де ти живеш, я вже й забув. Приїдемо, підтримаємо, як треба. Вишли мені свої пісенні тексти ще раз, може є нові, то зробимо з Охріменком тобі пару пісень, а Олексій зробить відео... То це буде солідно. Сподіваюсь ти не проти? В Києві я домовлюсь за твій вечір. Давай, дерзай. Краще на осінь, тоді я зможу співати, бо зараз мені ще не можна. Давай пиши мені на пошту. Обіймаю.

 -

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2017
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
реєстрація
останні коментарі
Дякую))

До речі, твої вірші в збірку увійшли, будемо чекати коли надрукують, то уже не від мене залежить.

Дякую, мені дуже приємно))

Юля привіт!Я тебе пам'ятаю, колись давно ти читала свої дитячі ще вірші в центральній бібліотеці м. Городища. І ось зараз прийшла на сайт уже сформованою поетесою. У тебе свій почерк віршування і вірш дорослий. Бажаю тобі натхнення, працюй у тебе є потенціал.

Журавонько, дякую! І мені подобається, і взагалі тема осені для мене особлива. Багато віршів написав про неї і пісень.

Дуже гарна пісня, Олексію  clover

Дорогий Вікторе, спасибі Вам величезне, побратиме, за те, що не полінувалися не лише прочитати книжку мою, а й так змістовно й глибоко відгукнутися. Дякую Вам за Вашу щирість і щедрість душі, і невсипущу енергійність! Будьмо!))))

Вікторе, сайт взагалі уже мною не керується, не можу зменшити картинку відео...Так, ініціатива проведення свята належить музикантам, зі скрипом погодилися допомогти і працівники культури ( мені так музиканти розповідали). Все в наших руках і все треба робити самим, ніхто нічого за нас не зробить. Тим більше, що це свято набирає обертів, 20 травня в 11 державах Європи вийшли на вулиці музиканти. В наступному році буде ще більше.

Городище - молодці! Чудова ідея! Та головне, що її втілили. Якщо сам собі не влаштуєш свято - ніхто тобі його не влаштує. Європу треба самим собі будувати.

ПРОЕКТ "КНИГА ДОБРА" і я, Любов СЕРДУНИЧ, автор оповідання "СВІТ ЙОГО ВУХАМИ", запрошуємо художників (і насамперед - ЮНИХ) до творення МАЛЮНКІВ до оповідання "СВІТ ЙОГО ВУХАМИ".  Моя історія - на офіційному сайті «Книги Добра».
Техніку виконання малюнка обирає автор на власний розсуд. Розмір конкурсної роботи – формат А-4. Обов’язково необхідно ЗАЗНАЧИТИ НАЗВУ Доброї історії, до якої здійснювалась ілюстрація, прізвище, ім’я, вік автора і контактну інформацію. 

Чекаємо на ваші малюнки до 1 червня за адресою: БО "БФ "Чисті Серцем", а/с "Книга добра" , м. Київ, 01001 або на e-mail:  knygadobra50@gmail.com  

Книгу створять у майстерні Центру української культури м.Таллінн (Естонія) з унікального саморобного паперу. 
100 авторів, чиї роботи увійдуть до «Книги добра», і 100 найактивніших учасників у ІІ етапі проекту, віком від 8 до 16 років зможуть поїхати на літній відпочинок в Угорщину. 
Навіть якщо Ви молодші чи старші, то відвідати Угорщину зможуть Ваші брати чи сестри, діти, онуки чи племінники. А також 100 дітей зможуть поїхати на відпочинок в Карпати! Крім того, вихованці найактивніших шкіл, які візьмуть участь у Проекті, презентуватимуть "Книгу Добра" в одній із 50-ох країн світу.
ПРОЧИТАЙТЕ оповідання, МАЛЮЙТЕ, ПОШИРЮЙТЕ, аби долучалися й інші!  
http://knyga-dobra.blogspot.com/2017/04/11.html

статистика
  • Всего: 165
Новых:
  • За месяц: 0
  • За неделю: 0
  • Вчера: 0
  • Сегодня: 0
Среди них:
  • Пользователей: 17
  • Администраторов: 5
  • Модераторов: 90
  • Проверенных: 24
  • Парней: 65
  • Девушек: 93
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz