В снігах намацуючи шлях, Вітри махають крилами. Тремтять дерева у садах, Тремтять дерева у садах, Під білими вітрилами. Летять сніжинки з верховіть Сріблястою принадою, А я тебе одну щомить, А я тебе одну щомить Замріяно пригадую. Вслухаючись у спів вітрів, На сніг дивлюсь і думаю – Навіщо влітку я зустрів, Навіщо влітку я зустрів Своє кохання в Умані? Весни світанки молоді Снігами наполохані, Мов біля тебе я тоді, Мов біля тебе я тоді, - Нестримано закоханий. Тріщить морозами зима Іще вночі за вікнами, А серцю спокою нема, А серцю спокою нема, Немов порою літньою. 18.02.12
Категорія: Віктор Кучерук | Додав: Did (19.02.2012)
| Автор: Кучерук ВікторE
Привіт, Оксано! Щоб ти довго не губилася у здогадках: - "хто вона?", чи не можна слова "Зимової пісні" зробити справжньою піснею? Мені, здається, що слова в тексті легкі та пісенні... Та й ЛГ варта НАШОЇ уваги...))))
Дякую! Вчора мій редактор книги подарував останню книгу мені.... свою.... я кожне вірш читала разів по 20, змістів повно в кожному рядку. Так от. кожен сонет прорізається на рядки і прочитується як завгодно, кожен рядок відповідає один одному римою, потім так само по змісту до всіх інших.... то титанічна праця.... але яйого читати треба підготовленим.... Я половину мушу із тлумачним словником читати.... Але кайф такий! То диво! дехто вже побачив зв'язок моєї плутаної подвійної чи й потрійної назви з редактором.... але то, радше, мій вибір редактора був обумовлений саме цими баченнями))) мені дуже близько!
Софіє, читала вступне слово до твоєї книги Василя Кузана. Він не тільки пише чудову поезію! Він зміг відчути чужу, зрозуміти, перенести через себе і дати такий огляд, прочитавши який ще більше хочеться якнайшвидше побачити твою книгу. Вітаю ще раз і ще раз мої найкращі вітання із влучною і оригінальною назвою. Така назва не може розчарувати!!!
Дякую, Любонько! Вчора саме цим питанням намагалась зайнятись, але часу не вистачило - мала зустрічі по роботі... Хочу презентувати в Києві і в Умані. Правда, не знаю, як то буде, але хочу)))