Радикал фото
СМАЙЛИКИ
СЛОВНИК
|
 |
Поезія і проза |
 |
У категорії матеріалів: 36
Показано матеріалів: 1-20 |
Сторінки: 1 2 » |
Сортувати по: Даті↓ · Назві · Коментарям · Переглядам
 Народилася і виросла в м. Дунаївці Хмельницької області в сім"ї робітників. Вірші складала з дитинства. У школі гарно писала твори. За спеціальністю - економіст. Закінчила Тернопільський національний економічний університет. Двадцять років виробничого стажу.Друкувалась в газетах та журналах районного і обласного значення.Люблю Бога, люблю людей, люблю землю, на якій живу. Люблю життя.Про це всі мої вірші і прозові мініатюри. Завжди рада людям, які затримаються на моїй сторінці і пороздумують про це разом зі мною.
|
|
Бо серце мамине навіки -
Вміст доброти.
- А як же ти без мене, мамо?
- Лети... Лети... |
|
Малює дощ на листі кленів |
|
Чомусь запекло, закололо,
До щему, до крику, до болю, |
|
Знову снігом вкриває дахи,
Загортає дерева в хустини, |
|
З минулого в майбутнє тільки крок...
Я хочу повернутися у осінь. |
|
Випав дощ.
Взимку.
Попри закони |
|
Всім цим - я з тобою, мій милий
Пос́еред самотності й тиші. |
|
Я тво́ї розгубив всі листи |
|
Не покидай наодинці із ніччю.
Страшно, самотньо іти по узбіччю. |
|
Хто турбує?
Любов...
Звідкіля ти з'явилась? |
|
У шибку
Ранок зазирнув
Ласкавий,
Захоплюючи жінку
У полон. |
|
Туман розвішав за вікном
Свої картини, |
|
Притулилася там самотою
Стара яблуня, пишна й розлога. |
|
Ти крізь пасмо дощів подаруй мені посмішку долі,
Простягни через простір в долонях свою теплоту.
В кришталевому серці сховай мої думи і болі,
В дивну мушлю скрути смуток той, що несе гіркоту.
|
|
Бриз морський, солоний спогади приносить,
Навіває вечір ніжність іздаля.
В далечінь дивлюся у небесну просинь,
Як Ассоль чекаю з моря корабля. |
|
Смуток тихий не зник, а тримає.
Обійняв і стискає біль в скронях...
На простягнутих мною долонях
Зайчик сонячний відпочиває. |
|
Люблю тебе я, а чи ні...
Навіщо ставиш запитання?
Слова навіщо про кохання |
|
Ліс причаївся. Вчора з падолисту
Створив печворк і застелив долівку.
Рудий, крислатий клен схилив голівку,
На горобини дивиться намисто. |
|
 |
Copyright MyCorp © 2012 |
 |
|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0
 |
останні коментарі |
 |
|
Дякую за коментарі. На черзі дві пісні , які, надіюсь, запише Оксана на слова Олексія і Віктора.
Так і я...тільки в стінах своєї квартири відчуваю, що маю захист і спокій...
Так, це і є ЩАСТЯ. 
Дякую всім за добрі відгуки!!!
Долучаюся до всіх попередніх привітань, Софійко! Молодець - "ты смогла это"!!! Це серйозна робота і важлива віха! ВІТАЮ!!!
Так, Вікторе! Правду кажеш, Друже.
Дякую!
Вчора мій редактор книги подарував останню книгу мені.... свою.... я кожне вірш читала разів по 20, змістів повно в кожному рядку. Так от. кожен сонет прорізається на рядки і прочитується як завгодно, кожен рядок відповідає один одному римою, потім так само по змісту до всіх інших.... то титанічна праця.... але яйого читати треба підготовленим.... Я половину мушу із тлумачним словником читати.... Але кайф такий! То диво!
дехто вже побачив зв'язок моєї плутаної подвійної чи й потрійної назви з редактором.... але то, радше, мій вибір редактора був обумовлений саме цими баченнями))) мені дуже близько!
Софіє, читала вступне слово до твоєї книги Василя Кузана. Він не тільки пише чудову поезію! Він зміг відчути чужу, зрозуміти, перенести через себе і дати такий огляд, прочитавши який ще більше хочеться якнайшвидше побачити твою книгу. Вітаю ще раз і ще раз мої найкращі вітання із влучною і оригінальною назвою. Така назва не може розчарувати!!!
Дякую! Приємно зустріти рідну душу )
Дякую, Любонько! Вчора саме цим питанням намагалась зайнятись, але часу не вистачило - мала зустрічі по роботі...
Хочу презентувати в Києві і в Умані. Правда, не знаю, як то буде, але хочу)))
|
 |
|
