П`ятниця, 19.04.2024, 01:20
Натхнення - це стан одержимості істиною
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гость · RSS
Меню сайту
чат
ОПИТУВАННЯ
Всього відповідей:
ДРУЗІ САЙТУ

 
       Радикал фото
 
       СМАЙЛИКИ

          СЛОВНИК

 
 Поезія і проза
Головна » Статті » Донецька обл » Ігор Рубцов

Афганські спогади 2 Ігор Рубцов
 

Примарні  зовнішні  і  невідворотні  внутрішні  загрози

       Перші  враження  -  вони  незабутні.  Те,  чого  ніколи  не  сподівався  побачити,  матеріалізувалось  перед  ясні  очі.  Стою  на  чужій  землі.  У  темряві  ширяють  дурні  кулі.  То  тепер  я  вже  славний  визволитель,  чи  гнаний  як  собака  окупант?  Тільки  на  перший  погляд  відповідь  зрозуміла.  Усі  розумні.  Нікому  не  треба  доводити  протилежне,  бо  не  вдасться  переконати  все  одно.  А  треба  подивитись  на  справу  з  усіх  боків.
       Я  летів  туди  не  валізи  трофейними  годинниками  пакувати.  І  вони  там  не  дуже  на  мене  чекали.  А  хто  ж  чекав?  Заради  чийого  бажання  подірявлено  Аміна?  Нам  би  у  своїй  країні  вміти  розібратись.  Хто  знав  відповіді,  той  не  пояснював,  що  на  отому  витонченому  Сході  споконвічно  проживають  ворогуючі  клани.  Вони  між  собою  намагаються  поділити  інтереси,  перехопити  сфери  впливу,  взяти  під  контроль  героїнові  потоки,  корисні  копалини,  мандаринові  плантації.  Врешті-решт,  війна  їх  давно  підгодовує.  А  у  війні  перемагає  той,  хто  вчасно  зробив  вдалу  ставку.
       У  1979-му  Бабрак  Кармаль  поставив  на  Великого  Друга  -  СРСР  і  зірвав  банк.  Він  намацав  тверде  дно.  Інтереси  його  партійного  крила  НДПА  (Народно-Демократичної  Партії  Афганістану)  і  радянської  КПРС  збіглися.  Бо  якраз  в  умовах  гонки  озброєнь  імперія  робила  широкі  кроки  у  військовій  сфері.  Де  випробувати  ефективність  нової  зброї,  як  не  у  реальних  бойових  умовах?  Амбітній  людині  в  Афганістані  нічого  не  досягнути,  якщо  її  не  підтримуватиме  сила.  Але,  доскочивши  влади,  не  забувай  свого  «спонсора».  І  стережися,  щоб  тобі  «дах  не  зірвало»,  бо  загримиш  «бурбухайкою»  (вантажівкою)  шляхом  свого  попередника.  Чим  не  догодив  країні  рад  той  самий  Амін?  Мабуть,  хотів  бути  занадто  самостійним.  Хоча  і  він  не  покладався  на  «своїх».  Амінова  охорона  складалась  із  громадян  Радянського  Союзу.  То  виходить,  під  час  штурму  свої  валили  своїх.  Дайте  мені  відповідь:  чи  може  бути  така  війна  справедливою?  Незабаром  Бабрака  «покладуть  у  шухляду  з  нафталіном».  Тобто,  він  не  дотримає  дистанції  і  субординації  із  Старшим  Братом.  Його  крісло  посяде  останній  маріонетковий  керівник  ДРА  -  Наджиб  (Наджибулла).  Чи  цей  був  виразником  інтересів  більшосте  населення  країни?  Аж  ніяк.  Його  бог  сидів  у  Кремлі,  а  більшість  афганців  вклоняється  Аллахові.  Відчуваєте,  яка  різниця  курсів?  І  сам  Наджибулла  був  як  випасене  КПРСівське  теля.  Бачив  його  одного  разу  у  оточенні  міцних  охоронців,  які  тримали  напоготові  невеличкі  автомати.  Та,  мабуть,  сам  міг  би  власноруч  завалити  кількох  нападників  -  здоровий  був  чолов'яга.  А  позбавили  його  життя  мотузкою.  Таліби  розуміються  на  цьому.  Нікому  було  дати  прихист.  Лялькарі  завершили  спектакль,  не  зумівши  дограти  останній  акт.  А  ляльки  лишились  напризволяще.  Після  остаточного  виводу  обмеженого  контингенту  в  країні  відкрили  полювання  на  поплічників  прорадянського  режиму.  В  результаті,  найв'юнкіші  лишились  живими,  але  чи  не  назавжди  втратили  батьківщину.
       Фахівці  ніяк  не  зведуть  рахунок  душам  людським,  покладеним  не  знати  за  що.  Доконечно  не  відомо  (а  може  не  оприлюднено),  яку  кількість  «цинків»  вивезено  у  СРСР.  Відлік  починається  від  офіційної  чисельности  загиблих  у  13  300  осіб.  Різні  джерела  додають  відсотки,  які  не  було  враховано,  бо  вони  йшли  не  по  лінії  Міноборони.  Втрати  протилежної  сторони  не  піддаються  обрахунку.  Достеменно  відомо,  що  їх  понад  мільйон.  А  коли  число  сягає  цієї  психологічної  позначки,  хто  там  обраховує  ті  тисячі?  Війну  виграно?  Маю  сміливість  наполягати:  в  Афганістані  ніколи  не  можна  виграти  війну.  Вони  битимуться  до  останньої  людини  і  залишаться  непереможеними.  Таку  істину  доводили  невеличкі  гірські  кишлачки,  які  «полірували»  з  вертольотів,  літаків,  але  опір  переносився  в  інші  місця.  Як  не  намагався  Радянський  Союз  стати  рідним  батьком  Афганістану  -  не  виходило,  хоча  туди  вгатили  борошна,  текстилю,  будматеріалів,  машин  та  різного  реманенту  на  мільярди  доларів.  На  виході  маємо  запеклого  ворога,  зруйновану  і  неспокійну  країну  у  Середній  Азії,  втрачений  імідж  на  світовій  арені,  жахливі  втрати,  безногі,  безрукі,  з  вибраними  очима,  з  наслідками  багатьох  характерних  захворювань,  ушкодженою  психікою,  наркоманів,  негідників,  які  отримані  навички  застосовують  у  повоєнні  часи.
       Звірства  породжують  такі  самі  звірства  у  відповідь.  Коли  тобі  на  голову  падають  камуфльовані  чужинці  і  чоботиськами  навчають  життю,  виникає  бажання  відповісти  адекватно.  Нам  потрібні  іноземні  танки,  з  яких  нам  розтлумачуватимуть,  кого  слід  любити?  Важко  любити,  коли  тобі  це  втовкмачують  кованим  носаком  у  щелепу.  Це  ми  навчили  їх  катувати  полонених.  І  про  це  -  наступна  розповідь.

                                                       Школа  катувань.

       Хоча  катувати  полоненого  супротивника  ніхто  нас  не  вчив,  воно  якось  само...  По-перше,  вправлялись  на  молодому  поповненні.  Навіть  армійська  наша  розмовна  термінологія  пропонувала  однакове  слово  для  позначення  як  душманів,  так  і  радянських  солдатиків  наймолодшого  призову  -  «духи».  Однаково  називали  і  однаково  ставились.  Полонені  не  завжди  попадались  під  постійно  гарячу  руку  ротного  «дідугана»,  але  «молоді»  щохвилини  тутечки.
       По-друге,  іноді  національний  склад  окремих  підрозділів  давав  поштовх  для  суперечок  із  застосуванням  грубої  сили.
       Молодого  воїна  впізнати  легко.  Не  підігнана  форма,  перетягнута  дерматиновим  («діди»  носили  м'які  шкіряні)  ременем  висить  мішком,  причому  ремінь  перетягнуто  так,  щоби  неможливо  було  просунути  палець  між  ним  і  кітелем.  Скажімо,  «черпаки»  (від  1  року  служби)  такого  носити  собі  вже  не  дозволяли.  Цю  категорія  можна  порівняти  з  дрібною  шляхтою,  яка  мала  широкі  привілеї.  Такому  не  личило  махати  віником,  перемивати  посуд  за  весь  батальйон  тощо.  Перше,  що  робить  новоспечений  «черпачок»  -  підганяє  штани  і  кітель  по  тілу.  Нерідко  це  виглядало  гротескно,  як  казали:  вшився  аля  презерватив.  Отже,  «духів»  впізнавали  не  тільки  наші,  але  й  афганці  з  легкістю  неймовірною,  бо  він  мав  бути  схожим  на  «чмо  у  ботах».  Звісно,  так  піднімався  авторитет  Червоної  Армії  в  очах  народів  світу.  Капелюха  молодий  носив  з  опущеними  донизу  крисами.  Очі,  що  бояться  зустрітись  із  поглядом  представника  вищої  касти.  Зношені  шкарбуни  на  ногах  (нові  відразу  «вимінювали»  діди).  Не  стверджуватиму,  що  таке  явище  процвітало  скрізь.  Дідівщина  мала  відмінности  і  це  залежало  від  уміння,  мудрости  та  волі  офіцерів,  які  мали  б  цьому  протиставляти  статутні  вимоги.  Натомість,  скільки  не  велась  боротьба  з  ганебним  явищем,  дідівщина  процвітала,  як  поля  опійного  маку  в  афганській  глибинці.  Дякувати  Богу,  не  така  вона  нестерпна  була  у  взводі  охорони,  куди  мене  було  приписано  по  прильоту  до  Шиндандського  гарнізону.  Але  яким  буває  життя  молодого  солдата  я  побачив  ще  у  першу  ніч,  тільки-но  попав  на  «Кубу».  Власне,  особливою  жорстокістю  і  запам'ятались  мені  «діди»  тієї  кабульської  частини.  Нас  -  транзитників  не  чіпали.  Навпаки,  у  багатьох  знайшлись  земляки.  Після  відбою  казарма  бубоніла  на  різномовні  голоси.  А  на  тлі  гомону  розігрувались  битви,  так  би  мовити,  локального  масштабу.  Діди  за  «законом»  займали  нижні  яруси  ліжок.  Над  ними  дрімав  молодняк.  Але  дрімав  так,  щоб  не  пропустити  найтихішої  команди.  Ось  чується  знизу:  «Бажаючий!».  З  кількох  ліжок  вмить  десантуються  кілька  «духів»  і  мчать  на  голос.  Той  невдоволено  варнякає:  «Я  сказав,  один  бажаючий!».  Чується  гупання  важким  тупим  предметом.  Коли  покарання  винуватців  закінчується,  той  реве  знову:  «Бажаючий!».  Хто  має  підскочити?  Правильна  відповідь  -  ніхто.  Це  хороша  теорія,  яка  не  спрацьовує  у  армії.  Не  встане  ніхто,  -  той  битиме  усіх.  Встане  один,  -  буде  битий  за  повільність  рухів,  чи  ще  за  щось,  не  важливо.  Але  при  цьому  він  назавжди  перекреслить  собі  перспективу  щасливого  «черпачества»  і  «дідівства».  Слабохарактерного  цькуватимуть  всі.
       Чому  неможлива  колективна  помста?  Чому  молодняк  не  міг  відстояти  свою  гідність,  давши  прочуханки  нахабному  негіднику?  А  це  невигідно  командирам  підрозділів.  Менше  мороки,  коли  порядком  у  роті  займаються  самі  солдати.  Офіцеру  все  одно,  хто  кого  копатиме  ногами,  аби  іззовні  було  чисто,  прибрано.  Та  й  сама  солдатська  філософія  -  це  очікування  того  заповітного  Наказу  Міністра  оборони,  після  якого  його  переведуть  до  вищої  касти,  коли  можна  буде  відомститись  на  новому  поповнені.  Пам'ятайте,  що  крім  новоприбулих  є  ще  три  попередні  призови  і  кількість  «старичків»  завжди  є  суттєво  більшою.
       Це  не  узагальнення  окремих  випадків.  Але  ми  звикли  читати  про  подвиги  особового  складу  радянських  військ.  Делікатні  теми  нестатутних  стосунків  обходили.  Прямих  відповідей  уникали.  Дехто  з  солдатів,  які  удостоїлись  звання  Героя  Радянського  Союзу  в  інтерв'ю  розповідали  про  неможливість  мордобою  у  контингенті.  Та  краще  вже  мовчати,  ніж  брехати.  Замовчування  вад  цієї  системи  -  це  приниження  самих  себе.  Продовжуємо  боятись  покарання  за  правду?  Дідівщина  -  не  тільки  нехлюйська  практика  командирів  нижчої  ланки.  Вона  підпирається  авторитетом  командирів  батальйонів  і  полків.  Статистика  випадків  нестатутних  відносин  турбувала  політпрацівників  підрозділів.  Почни  боротись  з  явищем  і  матимеш  погані  цифри.  А  це  не  сприяє  кар'єрному  зростанню.  Тільки  от  закони  зони  забирали  щороку  десятки  життів  -  не  бойових  наших  втрат.  Жорстокість  переставала  бути  чимсь  аномальним.  Життя  втрачало  свою  істину  цінність.  Ба,  навіть  володіння  зброєю  не  було  засторогою  від  зазіхань  на  право  недоторканої  гідности.
       Розмова  ведеться  не  про  поодинокі  випадки.  Наш  невеликий  взвод  теж  відзначився  історією  збройної  помсти.  Земляк  мій  з  Донеччини  -  розумний  талановитий  хлопець,  прекрасний  музика  вночі  відкрив  вогонь  по  зміні  караулу.  Може  від  хвилювання,  а  може  через  небажання  зашкодити  невинним,  не  влучив  ні  в  кого,  та  встиг  застрелитись  сам.  Винним  знайшли  єфрейтора  М.  мого  року  призову,  з  франківщини.  Чи  насправді  він  так  позбиткувався  над  небіжчиком,  безумством  довівши  до  відчаю?  Маю  сумніви.  Не  таким  звіром  був  єфрейтор  М.,  як  старший  наш  «бойовий  товариш»,  сержант  Василь  Б.  Він  теж  з  України.  Десь,  може  застосовує  навички  у  цивільному  житті.  А  за  статусом  -  воїн-інтернаціоналіст.  Той  міг  припечатати  за  здорово  живеш  табуретом  по  голові.  Було-таки,  кинувся  один  до  зброї,  бо  не  мав  сили  вже  терпіти  наругу  над  собою.  Ну,  Вася  і  гехнув  його  навідліг.  Табурет  -  на  друзки.  А  у  хлопця  голова  дубова,  вичухався,  тільки  його  від  гріха  подалі  перевели  на  кухню.  А  так,  може,  покосив  би  нас  як  пшеницю,  за  компанію.
       Отак  і  жили  постійно  на  межі.  Хтось  вбивав  кривдників  і  відправлявся  на  зону,  хтось  потрапляв  до  дисбату,  але  з  проявами  дідівщини  покінчити  не  могли.  Недорозвинена  модель  явища  у  нашому  взводі  пояснювалась  не  млявістю  і  малочисельністю  «дідусів»,  але  жорсткою  позицією  заступника  командира  взводу  старшого  сержанта  Єреся.  Віддаючи  належне,  скажу,  що  при  ньому  ніхто  не  розшаркувався  перед  «вищою  кастою»,  не  прав  чужого  одягу.  Звісно,  молоді  виконували  всю  прибиральну  роботу.  Могли  отримати  добрячого  стусана  за  різного  роду  недбалости,  але  так  щоб  у  щелепу...  Просто  для  тих,  хто  відбарабанив  понад  рік  були  окремі  привілеї  -  можливости  порушити  статут  караульної  служби  без  усіляких  наслідків.
       Епізод.
       Заступаю  вдень  на  караульну  вежу.  Перед  тим  як  піднятись  стаю  під  душ  з  автоматом,  бронежилетом,  у  повному  споряджені.  Наостанок  надіваю  наповнений  водою  шолом,  та  лізу  сходами  на  пост.  Мушу  стояти  дві  години,  вдивляючись  у  одноманітну  далечинь  гірського  плато.  Вода  випаровується  швидко,  а  літечко  на  славу  тепле.  Спати  хочеться  немилосердно.  За  дві  години  бачу  зміну  караулу,  яка  жваво  оминає  мою  вежу.  І  потекли  наступні  дві  години  «шкварчання»  на  тій  пательні.  Я  розумію,  що  хтось  там  захворів  і  мене  не  поміняли.  Підняти  «діда»  -  то  не  є  можливим.  Він  мусить  готуватись  до  переходу  у  «дембелі».
       Останні  два  роки  служби  (надстрокової)  я  мав  можливість  подорожувати  гарнізонами.  Тут  я  трохи  врівноважу  негативні  враження  позитивом.  У  тому  ж  Кабулі  розташовувався  зразковий  полк  зв'язку.  Переночувавши  у  цій  частині,  я  не  повірив,  що  такою  може  бути  наша  армія.  На  території  полку  військовослужбовці  строкової  служби  чітко  віддавали  мені  честь,  як  того  вимагає  Статут.  В  чому  дивина?  Зазвичай,  в  усіх  частинах  контингенту  ігнорували  ці  норми  етикету.  Молодші  офіцери  задовольнялись  кивком  голови  у  їх  бік.  Лише  старшим  офіцерам  козиряли  на  їх  великі  зірки,  та  й  то  не  всім.  І  я  бачив,  що  на  диво  всі  солдати  у  зв'язківців  однакові.  Форму  підігнано,  капелюхи  мають  правильну  геометрію.  Виходить,  можна  всього  досягнути!  Чому  ж  тільки  у  зразковій  частині  солдат,  якого  посилають  на  побачення  із  смертю,  може  відчувати  себе  людиною?
       Робіть  висновки.  Про  яке  гуманне  поводження  з  корінним  населенням  країни  може  іти  мова,  коли  свої  до  своїх  ставляться  по-звірячому.  Я  нічого  не  спростовую.  Звістки  про  відбудовані  «шураві»  лікарні,  школи,  фабрики  правдиві.  Доброчинна  справа  робилась  повсякчас.  Цілі  колони  автомашин  ввозили  з  СРСР  борошно  і  цукор,  м'ясо  і  медикаменти.  Нашими  літаками  користувались  біженці,  повертаючись  до  домівок.  Десь  моджахеди  поводились  не  досить  чемно  з  місцевим  населенням.  Під  всяку  акцію  підводилась  ідеологічна  база.  Крім  суто  військових  в  Афганістані  працювала  ціла  армія  політпрацівників.  При  політвідділах  дивізій  організовували  агітаційні  загони,  що  розвозили  допомогу  по  кишлаках.  Тезка  мій  був  перекладачем  такого  загону.  Його  БРДМ  підірвався  на  міні  по  виїзду  з  кішлака.  Як  він  казав:  «Невдячні  люди  якісь.  Я  трендів,  розпинаючись  цілий  день,  а  вони  підірвали  нас».  Не  завжди  незалежність  можна  підмінити  чувалом  борошна.
       Повертаюсь  від  високих  матерій  до  суворого  армійського  буття.  Мене  виховували  у  повазі  до  всякої  людини.  Якої  вона  нації  -  не  цікаво  було.  Таким  я  й  лишився,  хоча,  свідомо  відмовився  від  ідей  інтернаціоналізму,  космополітизму.  Вони  як  булька  луснули  у  казармі.  Армія  допомогла  стати  націоналістом  у  тому  значенні,  як  це  розуміється  світовою  спільнотою.  Це  глибока  повага  до  всіх  націй.  Це  усвідомлення  себе  як  представника  окремої,  самодостатньої,  унікальної  нації,  яку  не  можна  «розчинити»  у  казані  де  розвиваються  інші  народи.  Однак,  на  службі  я  дізнався,  що  є  «чурбани»  і  є...  Не  хочу!!!  Це  принизливо  звучить.
       А  земляки  гуртувались  за  етнічною  ознакою.  «Дух»-українець  шукав  підтримку  у  «діда»-українця.  Представники  Кавказу,  Середньої  Азії,  -  вони  забували  про  ієрархію,  коли  поставало  питання  честі  нації.  Розшарування  за  цими  даними  було  слабким  місцем  Радянської  Армії.  Хіба  можна  нівелювати  особливости  кожного  етносу  до  стану  середньо-радянського  громадянина?  Найбільш  «просунуті»  республіки  давали  висококваліфіковані  кадри.  На  відміну  від  них  середньоазіиські,  де  не  настільки  переважає  міське  населення,  ставили  до  строю  чабанів  та  аграрієв,  випускників  селянських  шкіл.  Уявляєте  порівняльну  картину?  Об'єктивність  інтерпретувалась  як  нездатність  представників  деяких  народів  осягнути  науку,  а  звідси  й  усталений  міф  про  меншовартість  одних  перед  іншими.  Та,  треба  сказати,  «елітні»  нації  продукували  таких  унікальних  дебілів,  що  я  розжалував  би  до  рядових  отих  воєнкомів,  які  послали  їх  в  Афганістан.
       Трошечки  лячно  бачити  зброю  у  руках  двадцятирічного  йолопа  з  вусами,  який  скаже  щось  і  сам  з  собою  придуркувато  гигикає.  Його  «дембель»  багатьом  приніс  полегшення,  але  лишились  й  інші,  по-своєму  цікаві.  Для  мене  цей  тип  назавжди  залишиться  інфантильним  переростком,  а  для  інших  він  -  мужній  воїн,  фронтовик,  приклад  для  майбутніх  поколінь.  Так,  чи  ні?  Посвідчення  дають  всім  однакові,  а  з  ним  почесті,  чи  зневагу,  залежно  від  ставлення  до  «афганців»  як  до  таких.
       Викликає  повагу  вчинок  одного  з  тисяч  українців  мого  призову.  Служив  він  батальйонним  поваром.  Отож,  вихідці  братньої  республіки,  а  за  соціальним  станом  «черпаки»  зраділи  поповненню  і  нумо  його  повчати  неписаним  законам  рекрутчини.  Хлопцеві  не  дуже  хотілось  пів  року  харчуватись  стусанами.  Він  по-іншому  бачив  ціль  своєї  служби.  Та  як  перехопив  він  лом  двома  руками!  Та  як  заволав:  «Повбиваю...............!!!  ..................!!!»(тут  я  навмисно  скорочую  пряму  мову,  бо  вам  того  знати  не  треба).  Якщо  коротко:  ні  одна  злісна  мармиза  не  сунулась  до  нього,  навіть  до  сплячого.
         Ми  вміємо  прощати.  Сьогодні  у  одній  спілці  об'єднані  ті,  хто  гамселив  і  ті,  кого  гамселили,  а  також  ті,  кого  гамселили  ті,  кого  вже  відгамселили.  Розтлумачувати  накручене  не  стану.  Десь  є  меридіан  на  планеті,  перетинаючи  який  вчорашній  звіроподібний  «дід»  ставав  людиною.  А  чи  ставав?  Кажуть,  хто  пройшов  Афган,  став  заґартованим  поборником  справедливости.  О  люди!  Чи  справедливою  була  наша  участь  у  тій  війні?  Чи  зробили  нас  чутливішими  і  людянішими  втрати  друзів?  У  яких  благородних  справах  карбувались  наші  «шляхетні»  характери?  Для  прикладу  пригадаймо  вибух  на  московському  цвинтарі  наприкінці  століття.  То  «афганці»  цинічно  нищили  братів  по  зброї.  Під  час  поминок.  Через  дурні  гроші.  То  у  нашому  Донецьку  один  з  побратимів  вивозив  чужі  плити  з  будмайданчиків  ветеранів  Афгану.  Він  мав  і  посаду  у  Спілці,  і  можливости  зачепити  краном  та  десь  покласти  на  своїй  землі,  виділеній  йому  державою  як  благородному  воїну-визволителю.  Я  впевнений  у  іншому:  хто  пішов  служити  людиною,  той  людиною  залишився.  Мерзотник  вдосконалився  саме  як  мерзотник.

       Наступна  частина  стосуватиметься  обігу  алкоголя  і  наркотиків  у  контингенті.
  Є  ще  напластування,  яких  торкаються  обережно.  Це  -  обіг  наркотиків  всередині  контингенту  і  пияцтво.  Зрозуміло,  не  всі,  навіть  з  тих,  хто  вживав  якесь  зілля,  були  негідними  людьми.  Різне  трапляється  у  житті.  В  ті  роки  про  наркоманію  на  території  СРСР  не  могло  бути  мови.  Хоча,  мої  ровесники  знали  як  очманіти.  Але  Афганістан  -  країна,  де  солдатові  сутужно  без  алкоголю.  І  прапорщику,  і  офіцеру  теж.  А  різноманітної  «дурі»  у  маленьких  пакетиках  -  хоч  греблю  гати,  повно  і  відносно  дешево.  Наприклад,  у  Союзі  пляшку  купували  за  три  з  копійками  рублі.  За  «бугром»  вона  коштувала  60  і  більше  чеків  ВПТ  (Зовнішпосилторгу).Один  чек  міняли  у  співвідношенні  1  до  2,  навіть  до  3.  Валюта!  Фасована  «пайка»  героїну  коштувала  дешевше.  А  ще  були  легкі  наркотики:  чарс,  нас,  анаша.  Можливо  це  одне  й  те  саме,  бо  я  не  розрізняю  їх.  Проте,  аромат  «травки»  у  щільній  атмосфері  казарми,  іноді  давав  знати,  чому  хлопці  так  дивно  сміються.  Як  казав  начальник  штабу  батальйону:  «Каратиму  не  за  те,  що  вживали,  а  за  те,  що  попались».  Командирам  не  вигідний  розголос.  Наркоману  у  гіршому  випадку  давали  по  пиці  і  відправляли  на  «губу»  тарганів  годувати.  Аби  стати  «абонентом»  наркомережі,  треба  було  завести  правильне  знайомство.  Все  інше  як  у  цивільному  житті  -  «підключають»  безкоштовно,  але  так,  щоб  користувач  вже  не  «переключав  канал».  Пихнути  на  пробу  міг  запропонувати  «дід»  «духові»,  мовляв,  як  не  курив,  то  й  не  служив.
       Для  багатьох  наркотик  був  засобом  позбутись  тваринного  страху.  Думка  про  спороті  животи  полонених,  про  тяжкі  поранення,  заважала  діяти  без  паніки.  Епізодичне  вживання  під  час  рейду  ставало  потребою.  На  совісті  «допінгу»  багато  людських  життів.  Кожен  боєць  носив  на  рукаві  пакет  із  засобами  першої  допомоги  при  поранені.  Комплект  містив  знеболююче  у  шприц-тюбіку.  Навіть  на  це  єдине  полегшення  іноді  накладали  руку  «діди»,  вилучаючи  тюбік  з  промедолом  у  молодого.  А  той,  кого  могли  врятувати,  помирав  від  больового  шоку.  Війна  однаково  списує  гідних  і  негідних.  Для  нас  лишаються  таємницею  істині  причини  багатьох  втрат.  Ми  кажемо:  «Так  сталося.  Випадок,  невдача.»  Статистика  війни  не  буває  відкритою.  Це  -  чорна  бухгалтерія.  Хто  винен?  Війна.  Тобто,  -  ніхто.  Давайте  засудимо  громадянку  Війну  до  довічного  ув'язненя.  Але  часто  смертельні  пас'янси  розкладала  рука,  яка  має  хазяїна  з  іменем,  прізвищем  і  навіть  по-батькові.  Це  люди,  які  за  миттю  насолоди  не  бачили  нікого  навколо  себе.  Весела  хвиля  вдарила  у  голову,  а  на  виході  -  «вантаж  200»  (загиблі).
       Видно,  було  що  ділити  старшим  прапорщикам:  командиру  мого  взводу  і  секретнику  батальйону,  бо  перший  з  них,  перебуваючи  під  «мухою»,  зайшов  у  кімнату  до  кривдника  з  АКСУ,  випустив  чергу,  та  пішов  не  розуміючи  свого  вчинку.  На  щастя  постраждалого,  дві  кулі  не  зачепили  життєво  важливих  органів.  «Мисливець»  поїхав  на  чотири  роки  кудись  на  Мангишлак.  Кажуть,  там  для  «афганців»  створили  окрему  «зону».
       Невдовзі  інший  епізод.  Капітан  П.,  п'ючи  гірку,  мабуть  погано  закусював.  На  думку  спало  відсалютувати  на  честь  майбутнього  похмілля.  А  чому  ні?  Навпроти  офіцерського  модулю  стояв  (поки  не  згорів)  дерев'яний  туалет  на  8  «посадкових  смуг».  Його  капітан  і  перекреслив  довгою  автоматною  чергою.  Хочеш  жити?  Пірнай!.  Погодьтесь  -  то  щастя,  що  на  ту  хвилину  на  «мішені»  ніхто  не  «читав».
       Продовжую  хроніку  подій.  Під  час  мого  чергування  по  частині  прискіпався  до  мене  старший  прапорщик  Л.:  «Дай  автомат!»  Оскільки  з  Л.  ми  були  на  приятельській  нозі  (з  тверезим),  скорочено  моя  відповідь  прозвучала  так:  «Чеши,  протверезись!»  Я  чув,  як  він  порпається  у  своєму  сейфі  і  перезаряджає  пістолет.  Саме  час  було  робити  ноги.  Там  була  така  розкішна  стрілянина!!!  Крім  нерухомого  майна  штабу  ніхто  не  постраждав.  Іншим  часом  Л.  вправлявся  у  метанні  гранати  на  території  батальйону.  Вважаєте  це  ненормальним?  А  командування  частини  просто  не  звернуло  уваги.  З  ким  не  буває?  До  речі,  самого  начальника  штаба  наш  вартовий  поклав  на  землю  п'яного,  коли  той  наблизився  до  поста  серед  ночі.

       Анекдот  у  тему.
       «Вночі  до  вартового  іде  начальник  штабу.
       -  Стій!  Хто  іде?
       -  Петренко,  це  я  -  начальник  штабу. 
       -  Тоді  проходьте,  товаришу  майоре.
       Офіцер  підходить  до  вартового:
       -  Петренко,  чи  ти  Статут  ніколи  не  читав?  А  якби  я  був  американським  диверсантом?
         Солдат,  не  вагаючись  пересмикує  затвор  і  розстрілює  майора:
       -  Ти  ба,  яка  гадина?  А  казав:  начальник  штабу,  начальник  штабу!»

       Останні  два  роки  я  служив  при  консульському  відділі  5  мотострілецької  дивізії,  гарнізон  Шинданд.  Тут,  на  заході  Афганістану,  бойові  дії  не  носили  такого  інтенсивного  характеру,  як  на  сході.  Більшість  втрат  по  нашому  «кущу»  зазнавали  кандагарці.  Маючи  доступ  до  документів,  я  склав  власну  статистику.  Вбитих  за  1986  і  1987  роки  приблизно  однакова  кількість  -  понад  300  осіб  на  рік.  Але  саме  бойових  втрат,  може  трохи  більше  половини.  А  решта?  Здогадуєтесь.  Про  одну  «бойову»  (офіційно)  втрату  пишу  окремо.  Повертаючись  з  бойової  операції,  старший  прапорщик  Р.,  старшина  роти,  п'яний  не  втримався  на  броні.  При  падінні  зазнав  ушкоджень,  не  сумісних  із  життям.
       Ви  чули  про  обкурених  душманів,  атакуючих  радянські  позиції,  але  мало  чули  про  обкурених  «шураві».  Про  героїзм  списано  паперу  не  на  один  вантажний  потяг.  Його  не  викреслиш,  не  заперечиш.  Державні  нагороди  свідчать  про  мужність  кавалерів  і  як  не  описати  їх  подвиги  заради...  не  знаю  чого.  Виконання  обов'язку?  Обов'язку?  Скоріше  -  бездумної  реалізації  злочинної  державної  політики.
       Слово  має  вплив  на  людину.  Екранізоване  слово  вдвічі,  втричі  дієвіше.  Бачили  «Дев'яту  роту»?  Яка  реалістична  картина.  Як  вона  впливає  на  свідомість  глядача?  Ви  ж  не  вагались,  визначаючи,  хто  у  стрічці  «погані  хлопці»?  Зрозуміло  й  дитині:  ворог  -  бородань  у  чорному.  За  сюжетом  бойові  генерали  теж  не  янголи.  Ну  забули  передислокувати  бойовий  підрозділ...  Збентежений  фабулою  глядач  бажає  помсти  за  «своїх».  Випалити,  знищити!  Наші  ж  завжди  праві?  Достойна  штука  -  патріотизм.  Та  мабуть  він  доречний  на  рідній  землиці.  Скажіть,  народи  Афганістану  мають  право  на  незайману  батьківщину?  Які  вони  були  нечемні!  Дикуни!  До  того  ж,  спротив  чинили  і  найманці  з  усього  світу.  А  поясніть  моджахеду,  як  протистояти  найбільшій  у  світі  державі,  яка  переводить  через  кордон  більше  озброєнь,  ніж  їх  реально  вивести  з  ладу?.Маленька  відстала  країна  дев'ять  років  мордувала  нас.  І  мордуватиме  американців,  захищаючись  до  останнього  подиху.  Хіба  це  не  героїзм?

                                                                     Дев'яності  роки
       Початок  дев'яностих  минулого  століття.  Трамвай  наповнюють  медале-  і  орденоносці.  Відчувається  різний  ступінь  свідомости  і  вміння  тримати  себе  у  руках.  Рушаємо,  стиха  ведучі  свої  розмови.  Але  декому  вже  здається,  що  його  персоні  приділено  замало  уваги.  Він  дивиться  крізь  скло  соловими  очима  на  дівчат,  які  аж  нічим  не  гірші  від  інших.  Йому  здається,  що  вони  занадто  байдужі.  Як  сміють  не  звертати  уваги  на  молодого  героя?  Ось  «рембо»  у  ті
Категорія: Ігор Рубцов | Додав: 45tom (26.01.2010)
Переглядів: 849
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Copyright MyCorp © 2024
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
реєстрація
останні коментарі
<a href=http://zmkshop.ru/novosti/vypolneny-neskolko-proektov-aeroportov-v-moskve-i-po-rossii-raznykh-klassov-po-mirovym-standartam/>применение башней и мачт в россии</a>

Уважаемые Знакомые!
Предлагаем вам свежее тренд в мире дизайна внутреннего пространства – шторы плиссе. Если вы желаете к великолепию в любой нюансе вашего домашнего, то эти сукна выберутся непревзойденным вариантом для вас.
Что делает шторы плиссе столь необычными? Они совмещают в себе в себе изысканность, функциональность и применимость. Благодаря уникальной форме, инновационным субстанциям, шторы плиссе идеально гармонируют с для всякого пространства, будь то гостинка, спальная комната, кухня или секретарское место.
Закажите <a href=https://tulpan-pmr.ru>шторы плиссе</a> – сформируйте уют и красоту в вашем доме!
Чем прельщают шторы плиссе для вас? Во-первых, их уникальный дизайн, который добавляет к привлекательность и изысканность вашему внутреннему пространству. Вы можете отыскать из различных текстур, расцветок и процедур, чтобы выделить самобытность вашего дома.
Кроме того, шторы плиссе предлагают многочисленный набор практических возможностей. Они могут регулировать степень света в месте, гарантировать от солнечных лучей, обеспечивать секретность и создавать уютную атмосферу в вашем жилище.
Мы сайт: <a href=https://tulpan-pmr.ru>http://www.tulpan-pmr.ru</a>
Наша компания поможем вам выбрать шторы плиссе, которые идеально гармонизируются с для вашего дома!

Устали остывать зимой и избыточно платить за отопление?
Термоизоляция фасада – решение проблемы!
Компания "Тепло и уют" с 2010 года предлагает опытные услуги по теплоизоляции фасадов зданий любой сложности. За это время мы зарекомендовали себя как прочный и сознательный партнер, о чем свидетельствуют множественные отзывы наших клиентов.
Почему стоит выбрать нас?
доступные цены. <a href=https://stroystandart-kirov.ru/>Утепление фасадов в москве цена</a> от 1350 руб/м2.
опытность и профессионализм. Наши бригады имеют обширный опыт работы в сфере инсуляции фасадов. Мы используем только засвидетельствованные материалы и современные технологии, что гарантирует высокое качество работ.
Индивидуальный подход. Мы подберем для вас лучшее решение с учетом ваших потребностей и бюджета.
Бесплатная консультация и выезд замерщика. Наши специалисты бесплатно проконсультируют вас по всем вопросам обогрева фасада и произведут аккуратные замеры.
Наш сайт: <a href=https://stroystandart-kirov.ru/>stroystandart-kirov.ru</a>
Уверенность качества. Мы предоставляем гарантию на все виды работ.
Звоните нам сегодня и получите бесплатную консультацию!
Мы сделаем ваш дом теплым, теплым и экономичным!

Измучились промерзать зимой и избыточно выплачивать за отопление?
Термоизоляция фасада – решение проблемы!
Компания "Тепло и уют" с 2010 года предлагает профессиональные услуги по утеплению фасадов зданий любой сложности. За это время мы зарекомендовали себя как прочный и надежный партнер, о чем свидетельствуют многочисленные отзывы наших клиентов.
Почему стоит выбрать нас?
доступные цены. <a href=https://stroystandart-kirov.ru/>Стоимость утепления дома</a> от 1350 руб/м2.
опытность и специализация. Наши бригады имеют огромный опыт работы в сфере инсуляции фасадов. Мы используем только удостоверенные материалы и новые технологии, что гарантирует повышенное качество работ.
Персональный подход. Мы подберем для вас наилучшее решение с учетом ваших потребностей и бюджета.
Бесплатная консультация и выезд замерщика. Наши специалисты бесплатно проконсультируют вас по всем вопросам теплообеспечения фасада и произведут точные замеры.
Наш сайт: <a href=https://stroystandart-kirov.ru/>https://stroystandart-kirov.ru</a>
Уверенность качества. Мы предоставляем уверенность на все виды работ.
Звоните нам сегодня и получите бесплатную консультацию!
Мы сделаем ваш дом теплым, теплым и экономичным!

When using the platform without a paid subscription, users can create a profile, add eight images, view other profiles and send and receive messages. https://serials.monster/user/IngeborgN14/

A questo ubicazione vedrai l'comunicato le quali ti informa che una Direzione eliminato il lineamenti nГ© potrai averne uno nuovo prima che sia trascorsa una settimana. https://serials.monster/user/JacksonSkipper7/

With POF, you can mark in your profile that you're looking for something casual, giving you an easy way to chat with someone a bit before deciding to meet up without giving the wrong impression. https://ussurtaigadv.ru:443/nasha-produkciya/kursi/kurs-lecheniya-onkologicheskikh-zabolevanij-kurs-1-detail.html

Possibility of being catfished Not available on desktop Smaller userbase when compared to other dating apps App has some user experience issues https://stroy-stroyka.ru/stroitelnye-brigady/1728-balkon-lodzhiya-terrasa-zimnij-sad-steklyannye-i-kompozitnye-fasadnye-paneli-montazh-okon-i-krovli-pod-klyuch-a-takzhe-pod-kdyuch-dizajn-i-inter-er.html

Shawn M. Carter Editor Shawn is a dedicated news person who's produced content for print and online. He's worked Sopra reporting, writing and editing roles across newsrooms like CNBC and Fox Digital, but he kicked Non attivato his career reporting on health for Healio.com. When Shawn isn't doing the news, he's probably deleting app notifications from his phone. Jessica DiGiacinto Editor Jessica is a writer and editor with over a decade of experience Per mezzo di both lifestyle and clinical health topics. https://webguiding.1directory.org/OC_245008.html

Hookup apps can be a great place to find FWB, whether you're looking for a more casual version of the relationship, or you're looking for an actual friend who you you also happen to hook up with. https://westindianpeeps.com/blog/53423/dirty-facts-about-hot-dates-with-women-revealed/

Its stand-out USP is that the site only sends you one incontro every day, which means you have to really consider whether this person is a good match, as opposed to swiping left without giving them a second thought. https://westindianpeeps.com/blog/55126/this-article-will-make-your-hot-dates-with-women-amazing-read-or-miss-out/

The net’s biggest Jewish dating service, JDate, has been around for nearly 20 years and by now is nicely streamlined. https://www.directory3.org/details.php?id=325625

While we work hard to provide accurate and up-to-date information that we think you will find relevant, Forbes Health does not and cannot guarantee that any information provided is complete and makes no representations or warranties Durante connection thereto, nor to the accuracy or applicability thereof. https://www.addgoodsites.com/details.php?id=530285

Iin quel momento Dating verrГ  unito al tuo contorno tra Facebook e le notifiche saranno visibili su Facebook aggregato alle altre che vedi proveniente da abituale. https://www.gowwwlist.1directory.org/VJ_232268.html

Brunei's estremitГ -playing Prince Abdul Mateen, one of Asia's most eligible bachelors, is set to marry his commoner fiancee on Thursday as part of a lavish 10-day celebration Con the oil-rich sultanate. https://www.freeseolink.free-weblink.com/VE_309008.html

La preoccupazione principale proveniente da chi si accinge a foggiare un contorno sull'diligenza In appuntamenti ГЁ: a lui amici di Facebook possono vedere Condizione uso Facebook Dating? Fino tu te lo stai chiedendo? Magari nГ© vuoi che le persone i quali ti conoscono siano Per livello intorno a ripescare il contorno se no quale Per qualche metodo risulti visibile. https://www.free-weblink.com/EI_162838.html

Il fatto modo pratica del diletto e stile di Pelle ha definito la stirpe intorno a svariati tipi proveniente da dating: https://www.fire-directory.com/NM_406474.html

They may even offer the option to rank the order of importance of certain qualities you desire Con a Compagno, such as education level. Meanwhile, other dating sites may incontro you solely based on age range or distance.
L’impiego delle app proveniente da dating è vistosamente fitto origine intorno a imponente delusione e frustrazione, però sono continuamente che più a lei utenti le quali su queste piattaforme trovano l’fregola ovvero candidamente persone interessanti verso cui interagire. https://www.bedirectory.com/SF_333027.html Considerazioni da sapere su dating

@eerwq

Before a Nuru massage session, it's vital to interact preferences and any wellness worry about the masseuse. Being mentally and physically ready improves the total experience.

Valuing borders and preserving a comfortable environment is crucial throughout a Nuru massage session. Interaction and mutual understanding between the masseuse and recipient are key elements.. Attempting Nuru massage in your home needs care and understanding. Examining the expediency and risks is important before attempting it without professional assistance.

Is Nuru massage therapy just for leisure objectives? Nuru massage can provide both relaxation and healing benefits, relying on private preferences and the method of the massage therapy session.
<b><a href=https://manhattan-massage.com/>massage happy ending</a></b>

Забота о вашем доме - это забота о радости. Теплосберегающая облицовка - это не только модный облик, но и обеспечение теплового комфорта в вашем удобном уголке. Наша команда, команда профессионалов, предлагаем вам преобразить ваше жилище в идеальное место для жизни.
Наши творческие решения - это не просто тепловая обработка, это творческий процесс с каждым строительным блоком. Мы нацелены на гармонии между визуальным восприятием и практической целесообразностью, чтобы ваш дом превратился не только уютным и стильным, но и прекрасным.
И самое главное - приемлемые расходы! Мы полагаем, что профессиональные услуги не должны быть неподъемными по цене. <a href=https://ppu-prof.ru/>Сколько стоит утепление фасада</a> начинается всего от 1250 рублей за кв. метр.
Современные технологии и высококачественные материалы позволяют нам создавать термомодернизацию, которая гарантирует долгий срок службы и надежность. Позабудьте о холоде стен и дополнительных затратах на отопление - наше утепление станет вашим надежной защитой от холода.
Подробнее на <a href=https://ppu-prof.ru/>https://ppu-prof.ru/</a>
Не откладывайте на потом заботу о удобстве в вашем жилище. Обращайтесь к опытным мастерам, и ваше жилье станет настоящим художественным произведением, которое принесет вам не только тепло. Вместе мы создадим жилище, в котором вам будет по-настоящему уютно!

<a href=http://zmkshop.ru/>ооо металлоконструкция наро фоминск</a>

A/c solutions encompass a large variety of offerings, including repair service solutions, installment of brand-new systems, and regular maintenance. Repair services entail diagnosing and taking care of problems with the AC unit, while setup solutions concentrate on establishing brand-new systems. Upkeep and tune-ups intend to boost the long life and efficiency of existing devices. Recognizing the necessary parts of an air conditioning system is critical. Capacitors and compressors are integral parts that influence the functionality of the unit. Repair service costs for these components may differ, and problems like a malfunctioning follower can disrupt the whole system's operation.
<a href=https://fixmyacnj.com/services/hvac/furnaces/furnace-replacement/>rheem furnace motor replacement</a>

Наша группа искусных специалистов подготовлена подать вам современные подходы, которые не только обеспечат надежную защиту от мороза, но и дарят вашему зданию модный вид.
Мы функционируем с современными средствами, подтверждая долгий время использования и блестящие решения. Утепление облицовки – это не только сбережение на огреве, но и внимание о природной среде. Энергосберегающие технологии, какие мы претворяем в жизнь, способствуют не только жилищу, но и поддержанию природной среды.
Самое ключевое: <a href=https://ppu-prof.ru/>Стоимость утепления дома</a> у нас начинается всего от 1250 рублей за метр квадратный! Это доступное решение, которое изменит ваш резиденцию в истинный приятный локал с минимальными затратами.
Наши пособия – это не всего лишь теплоизоляция, это разработка площади, в где всякий компонент отражает ваш свой модель. Мы рассмотрим все ваши просьбы, чтобы преобразить ваш дом еще еще более теплым и привлекательным.
Подробнее на <a href=https://ppu-prof.ru/>https://www.ppu-prof.ru/</a>
Не откладывайте труды о своем обители на потом! Обращайтесь к экспертам, и мы сделаем ваш корпус не только более теплым, но и по последней моде. Заинтересовались? Подробнее о наших делах вы можете узнать на веб-ресурсе. Добро пожаловать в обитель спокойствия и высоких стандартов.

статистика
  • Всего: 172
Новых:
  • За месяц: 0
  • За неделю: 0
  • Вчера: 0
  • Сегодня: 0
Среди них:
  • Пользователей: 23
  • Администраторов: 5
  • Модераторов: 90
  • Проверенных: 25
  • Парней: 66
  • Девушек: 99
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz