Жадібні ведмежата
(За однойменною казкою Віталії Савченко)
Автор
На лісовій галявині, подалі від села,
Сім’я ведмедів гамірних в хатиночці жила.
В родині – двоє братиків, ведмедиків малих.
Дідусь, матуся з таточком любили дуже їх.
Навчали їх ділитися, не жадібними буть...
Тих настанов дітиська не слухали, мабуть.
Щодня брати сварилися, терпіли стусани:
І спини, і потилиці, й носи товкли вони!
Ведмедик І
Не ти знайшов ці ягоди!
Ведмедик ІІ
Я – перший, так і знай!
Ведмедик І
Який ти, брате, «лагідний» і «чемний», ай-я-яй!
Ведмедик ІІ
Побачив я їх здалеку!..
Ведмедик І
А я скоріш добіг!..
Автор
Дідусь угледів сварку ту, і вийшов на поріг.
Дідусь-Ведмідь
І хто тут репетує знов? Маленькі крутії!
Ведмедик ІІ
Малину першим я знайшов!..
Ведмедик І
Ні, ягоди мої!..
Дідусь-Ведмідь
Бешкетні онучаточка, ось помирю я вас:
Беріть-но по горняточку, і працювати час.
Сварилися даремно ви: малину віддасте
Старенькому Ведмедеві, бо дід я вам на те!
Автор
Ведмедики сполохані припали до кущів:
Ніхто з них слова впоперек сказати не посмів.
Дідусь-Ведмідь
До дідуся на бесіду увечері прийдіть!
Автор
Кивнули тут ведмедики, погодилися вмить...
Прийшли вони увечері, а в діда на столі –
І пироги напечені, і тістечка малі,
Пампушки і вареники, і печива гора!
Зраділи тут бешкетники, весела дітвора!
Ведмедик І
Дивись: горня з малиною! То дід її не з’їв?..
Ведмедик ІІ
Таке ти, брате, вигадав! Дід нам її лишив!
Ведмедик І
Які пістряві страви ці - мов пір’я какаду!
Дідуню, можна вранці, я ще до вас зайду?
Ми з братом на гостину ще ягід принесем...
Дідусь-Ведмідь
Чекатиму за тином...
Ведмежата (разом)
Вам дякуєм за все!
Автор
Тепер і грона, й китиці несуть до дідуся:
Навчилися ділитися!.. От казочка й уся!
26.11.2013.
|