Поетка і художник - Лариса Омельченко - Дніпропетровська обл - Поезія і проза - Натхнення
Середа, 16.05.2012, 22:25
Натхнення
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
чат
200
ОПИТУВАННЯ
Яролав Петришин і Любов Бенедишин...
Усього відповідей: 11
ДРУЗІ САЙТУ

Поезiя Софiї Кримовської
       Радикал фото
 
       СМАЙЛИКИ

          СЛОВНИК
            
 Поезія і проза
Головна » Статті » Дніпропетровська обл » Лариса Омельченко

Поетка і художник
Дівчина, змалечку мамою кохана,
Жалілась нам на одвічну проблему:
Скільки вже можна стикатися з «лохами»?!
Де вони повзають – ті, що з «богеми»?!

Евакуйовані всі – ешелонами,
Їдуть на Захід… чи Схід – лиш подалі!..
Велопробігами та перегонами –
Так захопились, аж гублять педалі!

…Якось зустрілася, «пофестивалила»:
Декламувала, аж провід урвався!
Він портретист – йому й сотні замало:
«Криза ж навколо – в ціні я піднявся!»

Переплатила йому для надійності…
Все до найменшого розрахувала:
Будуть дзвінки, подаровані вічності,
Гамірні ба-га-то-люд-ні вокзали…

Квіти, шампанське, ще й пудра для мозку,
Гарні слова, алкогольні коктейлі…
Разом поїдуть на море Азовське
(Та імовірніше – до Коктебелю)…

Він на коліно, цікаво, ставатиме
(Вік же солідний – то, може, й не варто?),
Коли заміжжя їй пропонуватиме –
Довгу дистанцію з ніжного старту…

Той підтягнув живота обважнілого,
Ще й колупнув… учорашнє у роті…
Відзвітував телефоном покірливо,
Що він запізниться, бо - на роботі…

Жінка законна у слухавку гикнула,
Що означало «на ранок вертайся»…
«Муза» принади за столиком випнула:
Хай же оцінить перестарок -«Тайсон»!

…Крим у багатій уяві рябіє
(що те Азовське – забава для діток!).
Ну, а в художника – скромні надії:
Може, минеться… без радикуліту?

…Сталося все не в зірковім готелі,
А у майстерні – мов справжня робота!
Він зекономив на тім Коктебелі
(пудрити мізки – і то неохота!).

Все було чесно: коктейль - з самогоном,
Купа ідей для панно і для фресок…
Вранці чекає дружина законна –
Їдуть же разом вони до Одеси…

8-10.08.2010.
Категорія: Лариса Омельченко | Додав: lorik (02.02.2012)
Переглядів: 44
Всього коментарів: 12
0  
1 lorik   (03.02.2012 00:04)
... Якось молоде дівча, поетка,по закінченні одного фестивалю, зізналося, що його запросив до себе місцевий знаменитий художник, "прівлєкатєльний" дядя років під 50, серед ночі, подивитися... його "геніальні" картини у нього в майстерні. Десь на іншому кінці міста...Воно не поїхало, коли я вголос пофантазувала на тему: що далі буде?..

+1  
2 tamara   (03.02.2012 00:26)
Під ліхтарем стоять Вона і Він.
Над ними - небо, ніч і їхнє літо.
Десь грім щасливо в бубон прогримів
І засміявся у вікно відкрите.

Я край вікна дивлюся на ліхтар,
Що жовтим оком блимає крізь скельця.
Мій серпень носить листя, як поштар,
Аби минуле вичитати серцем.

Мені в тій парі згадуюся я
І хлопець, що закохано дивився...
Біля оцього дива - ліхтаря
На нас так само грім колись сварився.

Оті громи ще пам"ять не стира...
А цих, щасливих, ніч сьогодні зв"яже.
О, Господи, яка я вже стара, -
Я знаю все, що зараз він їй скаже...

0  
4 lorik   (04.02.2012 21:59)
О, цей вірш такий чистий, хороший, ніжний, хоч автор і хотів домішати трохи цинізму ("я знаю все, що зараз він їй скаже"), але - все одно, від нього віє чистотою почуттів... А в мене вірш, можна сказати, сатиричний. Дякую, Тамаро, що підтримала розмову!

0  
7 tamara   (04.02.2012 22:36)
То я , Ларисо, швидше не вірш, а Ваші слова прокоментувала :"Воно не поїхало, коли я вголос пофантазувала на тему: що далі буде?" biggrin biggrin

0  
8 tamara   (04.02.2012 22:46)
не даром же я останній рядок червоним виділила

0  
9 lorik   (05.02.2012 00:08)
Тамарочко, зрозуміла, дякую! Ну, звісно, ці слова підходять, немов пазли у складаній картинці.

0  
3 Did   (03.02.2012 18:28)
А з мене колись, після мого запрошення, сміялася одна разом із своїми подругами, що цілу ніч вірші їй читав, - і таке буває...)))

0  
5 lorik   (04.02.2012 22:01)
О так, "романтика" - сказати "красиві" слова: "Ти залишишся до завтра, я залишусь назавжди", і - гудбай!Діло зроблено, пора до законної жіночки... biggrin

0  
6 lorik   (04.02.2012 22:02)
Співчуваю, і таке буває. Несумісність надій і сподівань...

0  
10 lilia   (05.02.2012 10:50)
Ларисо, дякую за змістовний повчальний вірш! Погоджуюся з Вашою позицією. Не варто "клювати" на занадто привабдиві пропозиції, особливо коли немає ще власного досвіду і серце таке вразливе...
Хоча..... Це залежить ще й від того, як до цього ставитися biggrin wink cry

0  
11 lorik   (05.02.2012 19:04)
Так, це залежить від того, як до цього ставитися. Якщо вже щось робити, то - свідомо, щоб не було так, коли дівчина заявляє у міліцію про згвалтування, заявившись до мужика о 2 годині ночі, на його ж територію. Пам'ятаєш, Майка Тайсона засудили за те, що темношкіра 18-річна "місс Америки" спочатку каталася з ним в авто, потім пішла в його номер "пити чай"... Я йому співчувала.

0  
12 lilia   (05.02.2012 19:23)
Ах, так! А це ще третя тема biggrin І такі дівчатка є. Роблять таким чином бізнес biggrin cool

Ім`я *:
Email:
Код *:
Copyright MyCorp © 2012
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
реєстрація
E-mail:
Пароль:
останні коментарі
Дякую за коментарі. На черзі дві пісні , які, надіюсь, запише Оксана на слова Олексія і Віктора.

Так і я...тільки в стінах своєї квартири відчуваю, що маю захист і спокій...

Так, це і є ЩАСТЯ. smile

Дякую всім за добрі відгуки!!!

Долучаюся до всіх попередніх привітань, Софійко! Молодець - "ты смогла это"!!! Це серйозна робота і важлива віха! ВІТАЮ!!!

Так, Вікторе! Правду кажеш, Друже.

Дякую!
Вчора мій редактор книги подарував останню книгу мені.... свою.... я кожне вірш читала разів по 20, змістів повно в кожному рядку. Так от. кожен сонет прорізається на рядки і прочитується як завгодно, кожен рядок відповідає один одному римою, потім так само по змісту до всіх інших.... то титанічна праця.... але яйого читати треба підготовленим.... Я половину мушу із тлумачним словником читати.... Але кайф такий! То диво!
дехто вже побачив зв'язок моєї плутаної подвійної чи й потрійної назви з редактором.... але то, радше, мій вибір редактора був обумовлений саме цими баченнями))) мені дуже близько!

Софіє, читала вступне слово до твоєї книги Василя Кузана. Він не тільки пише чудову поезію! Він зміг відчути чужу, зрозуміти, перенести через себе і дати такий огляд, прочитавши який ще більше хочеться якнайшвидше побачити твою книгу. Вітаю ще раз і ще раз мої найкращі вітання із влучною і оригінальною назвою. Така назва не може розчарувати!!!

Дякую! Приємно зустріти рідну душу )

Дякую, Любонько! Вчора саме цим питанням намагалась зайнятись, але часу не вистачило - мала зустрічі по роботі...
Хочу презентувати в Києві і в Умані. Правда, не знаю, як то буде, але хочу)))

статистика
  • Всего: 76
Новых:
  • За месяц: 3
  • За неделю: 0
  • Вчера: 0
  • Сегодня: 0
Среди них:
  • Пользователей: 2
  • Администраторов: 4
  • Модераторов: 0
  • Проверенных: 1
  • Парней: 28
  • Девушек: 43
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz