Мужчина - Лариса Омельченко - Дніпропетровська обл - Поезія і проза - Натхнення
Середа, 16.05.2012, 22:25
Натхнення
Головна Реєстрація Вхід
Вітаю Вас, Гість · RSS
Меню сайту
чат
200
ОПИТУВАННЯ
В який час доби ти пишеш?
Усього відповідей: 16
ДРУЗІ САЙТУ

Поезiя Софiї Кримовської
       Радикал фото
 
       СМАЙЛИКИ

          СЛОВНИК
            
 Поезія і проза
Головна » Статті » Дніпропетровська обл » Лариса Омельченко

Мужчина
Я – чоловік. І захисник, звичайно,
Коли життя покличе (Боже збав!).
Упорядкую Авгієві стайні,
Чи подрімаю на одній з вистав:

Ти так туди піти хотіла в парі…
Я – чоловік, і я туди пішов!
(А подумки вже пікся на Канарах –
Аж задиміло із-під підошов!..)

Я – чоловік. Усе зроблю, як треба:
Присплю, попещу, прірву перетну…
Я – молот. Я – метелик. Я – амеба:
Залежно від жінок і талану.

Я йду вперед! Коли ж, бува, й гальмую –
Отримую від долі стусана…
Я – чоловік. Не смій про мене всує,
Бо… будеш мерзнути всю ніч одна!

8. 08.2010.

Маршрутка «Кривий Ріг – Дніпропетровськ».
Категорія: Лариса Омельченко | Додав: lorik (01.02.2012)
Переглядів: 47
Всього коментарів: 15
0  
1 45tom   (01.02.2012 22:51)
Ларисо, гарні думки тобі приходять у маршрутці...Але, є і погана новина, диск зіпсований, або не так записаний, хоча складається враження, що туди нічого взагалі не писали...На жаль!

0  
8 lorik   (02.02.2012 22:02)
То мені у маршрутці трапилася така колоритна пара: тільки ввійшли до салону (спека 40!), а він свою голову - геп на її "нєоб'ятную грудь", і - спатоньки! А я на них поглядаю, вона помітила: теж - зирк... А от і не знала та пишна молода жіночка, що зробилася на якусь мить натхненницею написання вірша. Разом зі своїм струнким чоловіком...
Щодо диску: чесно,записували, правда; ну, так вийшло. Там щось глюкнуло, у мене в компі цей файл ледь не щез.

+1  
2 shetamara   (01.02.2012 23:01)
Ларисо, а скільки тієї зими? Що, нам, жінкам, уже й рота не можна відкрити? smile :) smile

+1  
3 45tom   (01.02.2012 23:04)
З точки зору чоловічої солідарності, хочеться сказати, що проблема не в тому, що вам не можна відкривати, а проблематично закривати, вам рота...не переслухаєш!

+1  
6 shetamara   (02.02.2012 15:03)
Льоша, то із дружиною краще по телефону! Що не так - поклав у карман і нехай собі говорить smile

0  
7 45tom   (02.02.2012 21:54)
то інколи буваємо ж і в одній квартирі, спілкуємося "вживу" і як тоді бути? biggrin biggrin biggrin biggrin

+1  
10 lorik   (02.02.2012 22:06)
...Затикати рота поцілунком! biggrin smile tongue

0  
12 45tom   (02.02.2012 22:21)
Оце рецепт!Класно!І як ти думаєш, допоможе? biggrin

0  
13 lorik   (02.02.2012 23:46)
... Буде, як у фільмі "Служебний роман": вона його спочатку відчайдушно гемселить кулачками... потім здається... а потім "самозабвєнно" цілується! Спробуй, їй сподобається! smile

0  
9 lorik   (02.02.2012 22:05)
Тамарочко, то ж не я говорю - то ж "герой"! А йому дозволено більше, ніж його автору... biggrin smile surprised

+1  
4 tamara   (01.02.2012 23:21)
А мені сподобалось:"Я – молот. Я – метелик. Я – амеба" і згадались слова пісні: " И есть на свете все-таки Бог, Бог - єто женщина, но не мужчина" biggrin biggrin biggrin

0  
11 lorik   (02.02.2012 22:08)
Дякую, Тамарочко! За підтримку і розуміння! biggrin wink smile

0  
5 tamara   (01.02.2012 23:21)
это biggrin

0  
14 Did   (03.02.2012 18:53)
Точно, Ларисо, будеш мерзнути сама, - хіба такий шквал твоєї творчої енергії чоловік довго втримає?..))

0  
15 lorik   (04.02.2012 22:05)
... А я питаю свого чоловіка: "А тобі зі мною не скушно?" А він: "Ой, не скушно!..." О! biggrin biggrin biggrin

Ім`я *:
Email:
Код *:
Copyright MyCorp © 2012
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
реєстрація
E-mail:
Пароль:
останні коментарі
Дякую за коментарі. На черзі дві пісні , які, надіюсь, запише Оксана на слова Олексія і Віктора.

Так і я...тільки в стінах своєї квартири відчуваю, що маю захист і спокій...

Так, це і є ЩАСТЯ. smile

Дякую всім за добрі відгуки!!!

Долучаюся до всіх попередніх привітань, Софійко! Молодець - "ты смогла это"!!! Це серйозна робота і важлива віха! ВІТАЮ!!!

Так, Вікторе! Правду кажеш, Друже.

Дякую!
Вчора мій редактор книги подарував останню книгу мені.... свою.... я кожне вірш читала разів по 20, змістів повно в кожному рядку. Так от. кожен сонет прорізається на рядки і прочитується як завгодно, кожен рядок відповідає один одному римою, потім так само по змісту до всіх інших.... то титанічна праця.... але яйого читати треба підготовленим.... Я половину мушу із тлумачним словником читати.... Але кайф такий! То диво!
дехто вже побачив зв'язок моєї плутаної подвійної чи й потрійної назви з редактором.... але то, радше, мій вибір редактора був обумовлений саме цими баченнями))) мені дуже близько!

Софіє, читала вступне слово до твоєї книги Василя Кузана. Він не тільки пише чудову поезію! Він зміг відчути чужу, зрозуміти, перенести через себе і дати такий огляд, прочитавши який ще більше хочеться якнайшвидше побачити твою книгу. Вітаю ще раз і ще раз мої найкращі вітання із влучною і оригінальною назвою. Така назва не може розчарувати!!!

Дякую! Приємно зустріти рідну душу )

Дякую, Любонько! Вчора саме цим питанням намагалась зайнятись, але часу не вистачило - мала зустрічі по роботі...
Хочу презентувати в Києві і в Умані. Правда, не знаю, як то буде, але хочу)))

статистика
  • Всего: 76
Новых:
  • За месяц: 3
  • За неделю: 0
  • Вчера: 0
  • Сегодня: 0
Среди них:
  • Пользователей: 2
  • Администраторов: 4
  • Модераторов: 0
  • Проверенных: 1
  • Парней: 28
  • Девушек: 43
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz